La Fête - Salvatore Adamo

Allez viens c’est jour de fête

Célébrons n’importe quoi

Tout ce qui nous passe par la tête

Et puis tiens, pourquoi pas toi et moi

Allez viens on fait la fête

A la chance d'être tous les deux

Et à cet amour qui s’entête

A vouloir peindre le ciel en bleu

Même quand il pleut

Tiens donc il pleut

Comme ce jour là

Souviens-toi

La rue coulait

Sous nos pas

Et tu marchais

Droit vers moi

Non nous n'étions pas à Brest

Et tu ne t’appelles pas Barbara

J’ai osé poser ma veste

Sur tes jolies épaules et ta robe lilas

Et sur les pavés mouillés

Tu riais aux éclats t’accrochant à mon bras

J’ai proposé un café

Tu m’as dit «on se quitte là»

«je ne vous connais pas»

Allez viens on fait la fête

A ce coup de cœur du hasard

Qui a voulu payer sa dette

Il nous devait ce verre au même bar

Et te voilà

J’y croyais pas

Emmène-moi

Je suis resté sans voix

Fêtons quelques souvenirs

Notre premier baiser

Après des jours, des mois

D’innocence et de soupirs

Et toi qui oses me dire

Qu’as-tu pensé de moi?

Et puis célébrons la vie

Ses moments merveilleux

Qui entrouvrent le ciel

Ces éclats de paradis

Qui font que dans tes yeux

Je retrouve mon soleil

Et si on fêtait la terre

Qui tourne comme elle peut

En ces temps de folies

Tiens célébrons ce mystère

Cet instant fabuleux

Qui voit fleurir la vie

Fêtons l’enfant qui s’en vient

Qui aura les yeux clairs

De grand-mère qui s’en va

Fêtons tes rêves et les miens

Qui me donnent la lumière

Et qui guident nos pas

Tiens fêtons ce musicien

Qui fait tourner la rue

D’un air d’accordéon

Fêtons tous ces petits riens

Toutes ces joies retenues

Dont on fait les chansons

Allez viens c’est jour de fête

Au calendrier rien de marrant

Mais plutôt que la sainte discrète

Qu’on ne connaît ni d’Eve ni d’Adam

Fêtons la vie

Et vive nous deux

hum, hum, hum!

Давай, це свято

давайте святкувати будь-що

Все, що спадає на думку

А потім, привіт, чому б не ми з тобою

Давай вечірку

Пощастило бути обома

І до цієї впертої любові

Хочеться пофарбувати небо в блакитний колір

Навіть коли йде дощ

Тут дощ

Як того дня

Пам'ятайте

Вулиця текла

під нашими ногами

А ти гуляв

прямо до мене

Ні, ми не були в Бресті

І тебе не Барбара звати

Я наважився спустити куртку

На твоїх гарних плечах і твоєму бузковому платті

І на мокрій бруківці

Ти голосно сміявся, чіпляючись за мою руку

Я запропонував каву

Ви сказали "ми йдемо звідси"

"Я тебе не знаю"

Давай вечірку

На цю удачу

Хто хотів сплатити свій борг

Він був винен нам тим напоєм у тому ж барі

І ось ти тут

Я не вірив

Візьми мене

Я залишився без мови

Давайте відсвяткуємо спогади

Наш перший поцілунок

Через дні, місяці

Про невинність і зітхання

І ти, що смієш мені сказати

що ти про мене подумав?

А потім давайте святкувати життя

Його чудові моменти

Хто тріщить небо

Ці уламки неба

Хто це робить у ваших очах

Я знаходжу своє сонечко

Святкуймо землю

Хто обертається, як може

У ці божевільні часи

Ось давайте відсвяткуємо цю таємницю

Цей казковий момент

Хто бачить, як життя цвіте

Святкуймо дитину, яка йде

У кого будуть ясні очі

Про відхід бабусі

Давайте святкувати твої та мої мрії

Хто дає мені світло

І хто керує нашими кроками

Ось давайте відзначимо цього музиканта

Хто повертає вулицю

Мелодія акордеона

Давайте святкувати всі ці дрібниці

Всі ці радості стримували

З яких ми створюємо пісні

Давай, це свято

У календарі нічого смішного

Але скоріше, ніж стриманий святий

Що ми не знаємо ні про Єву, ні про Адама

Святкуймо життя

І хай живемо ми вдвох

гм, гм, гм!