Candy Prowled - Acumen Nation

«And he gasped… broke the surface

But the corrosive sea had already kissed away his lips

And his tongue turned to rancid mush in the salty rush

Of caustic brine that he had swallowed…

Even the spray-filled air was erosive

Eating away his lungs in an instant

So when he tried to breathe, he could not, he went down

Flailing at the waves with arms and hands

That were only bone, caught in an undertow

Sucked into everlasting darkness disillusion horror

Oblivion bad thing…»

I start the motor to delight the flesh

I start the motor cut you twice in half

Darkness disillusion horror oblivion bad thing

«І він задихнув… вирвався на поверхню

Але їдке море вже поцілувала його губи

І його язик перетворився на прогірку кашку в солоній гомілці

З їдкого розсолу, який він проковтнув…

Навіть повітря, наповнене бризками, було ерозійним

Миттєво з’їдає його легені

Тому, коли він намагався дихати, він не міг, він впав

Махати по хвилях руками й руками

Це була лише кістка, застрягла в підводі

Засмоктаний у вічну темряву жах розчарування

Забуття погана річ…»

Я запускаю двигун, щоб порадувати плоть

Я запускаю двигун, розрізаю вас двічі навпіл

Темрява розчарування жах забуття погана річ