Sanduhr - AchtVier

Ich schwör auf alles, ich würd nie einen Mann erschießen

Außer vielleicht, einer würd auf meine Mama ziehl’n

Ich würd nie wieder so

Ey, denn jede Nacht aufs Neue kommt 'n verrückterer Traum

Wenn ich sie in Stücke zerreiß, Mann, wie drückt man das aus

Wenn das Glück ein' verlässt und jeder nutzt das dann aus

Ich hab genug davon, genug von dir, genug von all den Besserwissern

Ich hatte schon genug Stress mit den Gesetzeshütern

Jeden Tag aufs Neue, ich bin nicht nur Zeuge

Glaub mir, wenn ich sag «Das Leben nimmt die deine Freude»

Es geht rauf, doch leider viel zu oft bergab

Leb dein' Traum, bevor es deinen Kopf abhackt

Die Zeit läuft, ich bin immer noch im Takt

Mein Kopf, der platzt, weil ich meistens nur besoffen war

Nicht alles locker, Mann, du hast den Flow im Ohr

Ich will weiter raus, ich hab noch so viel vor

Ich will weiter raus, ich hab keine Angst vor’m Fliegen

Es wird Zeit, ich hör die Körner durch die Sanduhr fließen

Und vielleicht sind das alles auch nur Fantasie’n

Doch ich weiß, dass wir darauf keine Antwort kriegen

Ein Leben, es geht auf und ab wie 'n Trampolin

Es wird Zeit, ich hör die Körner durch die Sanduhr fließen

Gib mir das Mic, nur so kann ich meine Angst besiegen

Anstatt all meine Probleme auf die and’ren schieben

Ich will weit raus, doch wo lang, hab ich keinen Plan

Es wird Zeit, und zwar allerhöchste Eisenbahn

Ich werd jeden Tag gestoppt, kuck dir die Scheiße doch mal an

Keiner hat Bock auf einen Job, die Meisten bleiben lieber arm

Zerteilen ein Gramm und roll’n das dann ins Paper rein

Komm auf die schiefe Bahn, abends hörst du ihre Eltern wein'

Ein Tag ist kurz, ein Monat ist lang

Das Ott holt mich runter, die Kohle macht mich krank

Ich weiß nicht, wo lang es geht und ob woanders

Die Zeit nicht so schnell, ich will Strand statt Schnee

Ich will ein and’res Leben, es geht so schnell vorbei

Ich will mei’m Enkel mal erzähl'n, diese Welt ist geil

Ich will was seh’n, ich will viel verreisen

Denn morgen könnte alles schon wieder vorbei sein

Und jeder spricht dir sein Beileid aus

Vielleicht geb ich mir 'ne Kugel, auch wenn’s keiner glaubt

Ich will weiter raus, ich hab keine Angst vor’m Fliegen

Es wird Zeit, ich hör die Körner durch die Sanduhr fließen

Und vielleicht sind das alles auch nur Fantasie’n

Doch ich weiß, dass wir darauf keine Antwort kriegen

Ein Leben, es geht auf und ab wie 'n Trampolin

Es wird Zeit, ich hör die Körner durch die Sanduhr fließen

Gib mir das Mic, nur so kann ich meine Angst besiegen

Anstatt all meine Probleme auf die and’ren schieben

Ich will weiter raus, weiter raus

Ich hab schon zu viel Zeit verbraucht

Mit irgendwelcher Scheiße bau’n

Ich will weiter raus, ich ball die Faust

Ich will weiter raus, ich hab keine Angst vor’m Fliegen

Es wird Zeit, ich hör die Körner durch die Sanduhr fließen

Und vielleicht sind das alles auch nur Fantasie’n

Doch ich weiß, dass wir darauf keine Antwort kriegen

Ein Leben, es geht auf und ab wie 'n Trampolin

Es wird Zeit, ich hör die Körner durch die Sanduhr fließen

Gib mir das Mic, nur so kann ich meine Angst besiegen

Anstatt all meine Probleme auf die and’ren schieben

Я клянусь у всьому, що ніколи б не застрелив людину

За винятком, можливо, один би прицілився до моєї мами

Я б ніколи більше не був таким

Ей, бо щоночі приходить божевільний сон

Коли я розриваю їх на шматки, чоловіче, як ти це скажеш?

Коли удача закінчується, і всі нею користуються

Мені набридло це, набридло тобі, набридло від усіх всезнайок

У мене вистачало проблем із правоохоронними органами

Кожен день знову я не просто свідок

Повір мені, коли я кажу: «Життя забирає твою радість»

Він піднімається вгору, але, на жаль, занадто часто вниз

Живи своєю мрією, перш ніж вона відрубає тобі голову

Час минає, я все ще в тонусі

У мене голова лопається, бо більшу частину часу я був просто п’яний

Нелегко, чоловіче, у тебе течія у вусі

Я хочу піти далі, у мене ще багато роботи

Я хочу йти далі, я не боюся літати

Настав час, я чую, як зерна течуть крізь пісочний годинник

А можливо, це все лише фантазії

Але я знаю, що ми не отримаємо на це відповіді

Життя, яке піднімається і опускається, як батут

Настав час, я чую, як зерна течуть крізь пісочний годинник

Дай мені мікрофон, це єдиний спосіб подолати свій страх

Замість того, щоб звалити всі свої проблеми на інших

Я хочу піти далеко, але не маю плану, куди

Пора, а це найвища залізниця

Мене щодня зупиняють, подивіться на це лайно

Ніхто не хоче працювати, більшість воліє залишитися бідним

Розламати грам, а потім розкачати його в папір

Зійшли на хибний шлях, ввечері чуєте, як її батьки плачуть

День короткий, місяць довгий

Отт мене збиває, вугілля нудить

Я не знаю, куди йти і чи ще кудись

Час не такий швидкий, я хочу пляж замість снігу

Я хочу іншого життя, воно проходить так швидко

Хочу сказати онуку, цей світ крутий

Я хочу щось побачити, хочу багато подорожувати

Тому що завтра все може бути знову

І всі висловлюють вам свої співчуття

Можливо, я спробую, навіть якщо ніхто не вірить

Я хочу йти далі, я не боюся літати

Настав час, я чую, як зерна течуть крізь пісочний годинник

А можливо, це все лише фантазії

Але я знаю, що ми не отримаємо на це відповіді

Життя, яке піднімається і опускається, як батут

Настав час, я чую, як зерна течуть крізь пісочний годинник

Дай мені мікрофон, це єдиний спосіб подолати свій страх

Замість того, щоб звалити всі свої проблеми на інших

Я хочу вийти далі, далі

Я вже втратив забагато часу

Будуйте з лайно

Хочу вийти далі, стискаю кулак

Я хочу йти далі, я не боюся літати

Настав час, я чую, як зерна течуть крізь пісочний годинник

А можливо, це все лише фантазії

Але я знаю, що ми не отримаємо на це відповіді

Життя, яке піднімається і опускається, як батут

Настав час, я чую, як зерна течуть крізь пісочний годинник

Дай мені мікрофон, це єдиний спосіб подолати свій страх

Замість того, щоб звалити всі свої проблеми на інших