Trágica Filosofia Esotérica - A286, Smith, J Ariais

Atravessei o deserto dos ossos

A caminhada aqui fala por si, pega

Sob inspirações de sangrentas paixões

Eis minha trágica filosofia esotérica

A exceção da regra sim

Sei o que sou, o que faço, o que fiz

Esqueço o que fez, nunca o que aprendi

É rap de raiz

Não ultrapassado, presente, insubstituível

Auto confiança, Inabalável, cair de pé é característico

Errático, fadado ao insucesso, consagrei minha autodisciplina

Religiosidade foi fé no progresso

E me fiz realidade sem expectativas

Isso é cria das ruas, da quebra, sem sorte da vida

Onde talento é persistência, força foi a crença das mil subestimas

Sem tempo pra chorar, juntei meus restos e fiz acontecer

No foco dos parasitas, vocês quer ir pro céu

Mas não querem morrer

Sem simpatia, contrariando os cu que desacredita plantado

Hoje vocês vão aprender a nunca mais

Confundir modéstia com ser otário

Hitmaker dos becos e barraco, mais respeito, menos emoção

É rap de verdade, sem prazo de validade nessa porra

Não é hit de verão

Sem medo da morte, congênito no berço da guerra

Movido pelas paixões, adaptado a tragédia

Entre Judas e putas, postura incorruptível

De sagrada conduta, destinado a morrer pelo que acredito

Progresso pro nossos, repúdio aos covardes

Favelado por natureza, rap de verdade

Mais que ninguém sei pelo que passei

Quando medo não era opção

Sob jugo da necessidade em silêncio

Entendendo que o tempo glorifica a ação

Sem apego a aplauso, dispenso liturgias artísticas

Ajude a si mesmo, então tudo há de te ajudar

Sem rastro numa viela, entro e saio de qualquer favela

Registra uma falha concreta e atire a primeira pedra

Lágrimas são capacitação, só o caos reproduz as estrelas

Distinguindo os que faz de verdade, dos que faz por bucet…

Autodidata nato, boicotado pelo Estado, competitivo

No mercado de obediência invendável (consagrado)

Amado, odiado, folgado, ousado

Meus manuscritos trágicos não são peças de teatro

Onde só entendem o que querem, verdades passarão batido

Meus versos compõe meu silêncio

Você não tem nível pra ser respondido

Preocupado com porra nenhuma

Fazendo o que ama pra morrer feliz

Vencer é nunca desistir

Jamais se mate antes do fim

Sem medo da morte, congênito no berço da guerra

Movido pelas paixões, adaptado a tragédia

Entre Judas e putas, postura incorruptível

De sagrada conduta, destinado a morrer pelo que acredito

Progresso pro nossos, repúdio aos covardes

Favelado por natureza, rap de verdade

Я перетнув пустелю кісток

Прогулянка тут говорить сама за себе

Під натхненням кривавих пристрастей

Подивіться на мою трагічну езотеричну філософію

Виключення з правила так

Я знаю, хто я, що я роблю, що я зробив

Я забуваю те, що ти зробив, ніколи не те, чого навчився я

Це кореневий реп

Не застарілий, нинішній, незамінний

Характерна впевненість у собі, непохитність, приземлення на ноги

Непостійний, приречений на невдачу, я освятив свою самодисципліну

Релігійність була вірою в прогрес

І я втілив себе в реальність без очікувань

Це породжується з вулиць, з розриву, з життя

Там, де талант - це наполегливість, сила була вірою тисячі недооцінок

Не було часу плакати, я зібрав свої останки і зробив це

У фокусі паразитів хочеться потрапити в рай

Але не хочеться вмирати

Ніякої симпатії, що суперечить виправданню, яке ви дискредитуєте

Сьогодні ви навчитеся ніколи більше

Плутайте скромність із лохом

Алеї та халупи хітмейкер, більше поваги, менше емоцій

Це справжній реп, у цього лайна немає терміну придатності

Це не літній хіт

Без страху смерті, вродженого в колисці війни

Керований пристрастями, пристосований до трагедії

Між Юдою і розпусниками, постава нетлінна

Нечесна поведінка, призначена померти за те, у що я вірю

Прогрес для наших, відмова від боягузів

Фавеладо від природи, справжній реп

Більше за всіх я знаю, що я пережив

Коли страх не був варіантом

Під ярмом потреби в тиші

Розуміння того, що час прославляє дію

Без прихильності до оплесків я обходжуся без художніх літургій

Допоможи собі, тому все має допомогти тобі

Без сліду в провулку я входжу й виходжу з будь-якої фавели

Зареєструйте бетонну помилку і киньте перший камінь

Сльози – це розширення можливостей, лише хаос відтворює зірки

Розрізняти ті, які ти робиш по-справжньому, від тих, які ти робиш заради кицьки...

Народжений самоучкою, бойкотований державою, конкурентоспроможний

На ринку послуху, який не можна продавати (освячений)

Любили, ненавиділи, мляві, сміливі

Мої трагічні рукописи – це не п’єси

Там, де вони розуміють лише те, чого хочуть, істини залишаться непоміченими

Мої вірші складають моє мовчання

У вас немає рівня, на який потрібно відповісти

турбується про лайно

Роби те, що любиш, щоб померти щасливим

Перемога – це ніколи не здаватися

Ніколи не вбивай себе до кінця

Без страху смерті, вродженого в колисці війни

Керований пристрастями, пристосований до трагедії

Між Юдою і розпусниками, постава нетлінна

Нечесна поведінка, призначена померти за те, у що я вірю

Прогрес для наших, відмова від боягузів

Фавеладо від природи, справжній реп