Enquanto Eu Existir - A286, Smith, J Ariais

Superei o orgulho, o erro admiti, oposto ao padrão dos verme

Quem assume as falhas paga duas vezes, esquece

Quem quer seu mal vai forjar pé

E qualquer palavra mal colocada é munição pro zé

E eu até com mais de trinta, uma pá de vez ainda ingênuo

No abraço do oportuno botando fé ao extremo

Pra adicionar mais um na coleção de exemplo, fortificar a teoria:

«Amigo bom é dinheiro»

Amigo é quem por ti o dia inteiro caminhou sozinho, embaixo do Sol

Enquanto cê dormia, em troca de um sorriso

Quantas vezes desmerecido, não lembrado

Fez o bolo de aniversário e nem levou o primeiro pedaço

Não espera a saudade te fazer entender

O inestimável valor de quem tudo faz por você

Que dar valor só quando perde é natural do ser humano

Não ameniza a dor, sem recordar o último «eu te amo»

Valoriza que eu não tive quem dizer pra mim

E o pouco que acho que sei foi triste aprender sozinho

Perante um retrato borrado, forçando pra recordar

Se sentindo culpado, em conflito com o tempo tentando apagar

Leva hoje a flor pra ouvir o que ela achou das rosas

Enquanto tento cumprir minha promessa honrar sua memória

Não sei se errei, amei em excesso tentando te dar o melhor

Só sei que enquanto eu existir vocês nunca estarão só

Na alegria ou na tristeza

Na saúde ou na doença

Ninha maior riqueza

Minha força, minha fraqueza

Também vai te fazer chorar tudo que fez sorrir

Lembra: É preciso descansar antes de desistir

Vai descobrir no amigo oculto o inimigo antigo

Cansar de chorar por quem suas lágrimas só gerou riso

Eu sei, um dia acreditei que fossem como eu também

E fui julgado por quem defendi, e traído por quem ajudei

Até no sangue do meu sangue contemplei ódio gratuito

E vi meus infortúnios conceber sorrisos

Quem mata a sede a fonte dá às costas

Jamais se esqueça quem sangrou juntinho na tristeza e na derrota

Que a grandeza não tá na soma de glória

Mas no respeito que dá a quem não pode dar nada em troca

Títulos há de despertar enganos

Quando o maior luxo da vida é ter saúde

E estar com quem amamos

Pra quando a saudade chegar, não restar dúvida

A distância pode separar mas nada muda

O que puder fazer faça, ao menos tente

Não deixe que o frustro imponha o limite dele

E quando a angústia visitar, não hesite em me chamar

Pois o que não se diz não morre, mas é capaz de matar

E quando só nos restar saudade, lembre

Minha única razão em vida foi sua felicidade

Não sei se errei, amei em excesso tentando te dar o melhor

Só sei que enquanto eu existir vocês nunca estarão só

Na alegria ou na tristeza

Na saúde ou na doença

Ninha maior riqueza

Minha força, minha fraqueza

Я подолав гордість, помилку, яку я визнав, протилежну зразку черв’яків

Хто припускає невдачі, платить двічі, той забуває

Хто хоче твоє зло, той підкує ногу

І будь-яке неправильно введене слово – це патрони для zé

А мені навіть за тридцять, лопата за раз все ще наївна

В обіймах сприятливого, довіряючи крайності

Щоб додати ще один до колекції прикладів, підкріпіть теорію:

«Хороший друг - це гроші»

Друг — це той, хто цілий день гуляв для тебе сам, під сонцем

Поки ти спав, в обмін на посмішку

Скільки разів незаслужено, не згадується

Зробила іменинний торт і навіть не взяла перший шматочок

Не чекайте, коли туга змусить вас зрозуміти

Неоціненна цінність того, хто все робить за вас

Те, що дарувати цінність лише тоді, коли вона втрачає, є природним для людини

Це не полегшує біль, не згадуючи останнього «Я люблю тебе»

Цінуйте, що мені не було кому сказати

І те мало, що я знаю, було сумно вчитися одному

Зіткнувся з розмитим портретом, що змушує згадати

Почуття провини, в конфлікті з часом намагаються стерти

Візьміть квітку сьогодні, щоб почути, що вона думає про троянди

Коли я намагаюся виконати свою обіцянку вшанувати вашу пам’ять

Я не знаю, чи помилився, я занадто любив намагатися дати тобі найкраще

Я просто знаю, що поки я існую, ти ніколи не будеш самотнім

У радості чи в печалі

У здоров’ї чи в хворобі

Нінха більше багатства

Моя сила, моя слабкість

Це також змусить вас плакати все, що змусило вас посміхнутися

Пам’ятайте: перш ніж здаватися, потрібно відпочити

Ви відкриєте в прихованого друга старого ворога

Втомився плакати, для кого твої сльози викликали лише сміх

Я знаю, одного дня я повірив, що вони теж схожі на мене

І мене судив той, кого я захищав, і зрадив той, кому я допомагав

Навіть у крові моєї я розмірковував про безпричинну ненависть

І я бачив як мої нещастя викликають усмішки

Хто спрагу вгамує, тому джерело відвертається

Ніколи не забувайте, хто стікав кров’ю в смутку і поразці

Ця велич не в сумі слави

Але в пошані, яку ви віддаєте тим, хто нічого не може дати взамін

Назви пробудять помилки

Коли найбільша розкіш — бути здоровим

І бути з тими, кого ми любимо

Бо коли прийде туга, сумнівів не буде

Відстань може розділяти, але нічого не змінюється

Що ви можете зробити, принаймні спробуйте

Не дозволяйте розчаруванню накладати межу

І якщо відвідуєте лиха, не соромтеся дзвонити мені

Бо те, що не сказано, не вмирає, а здатне вбити

І коли ми сумуємо лише за тобою, пам’ятайте

Єдиною причиною в моєму житті було твоє щастя

Я не знаю, чи помилився, я занадто любив намагатися дати тобі найкраще

Я просто знаю, що поки я існую, ти ніколи не будеш самотнім

У радості чи в печалі

У здоров’ї чи в хворобі

Нінха більше багатства

Моя сила, моя слабкість