Viento - A.B. Quintanilla III, Kumbia Kings

Yo al viento le pido le grito

Y al cielo y al suelo les digo

Y al tiempo y al fuego les pido

Y al cielo llorando suplico…

Que le pregunte a la luna llena

Donde esta esa mujer tan bella

Que conoci la noche aquella

Busque detras de las estrellas

Subi y baje mas de mil questas

Mas continentes no me quedan

Y llegue hasta el final donde el norte es el sur

Donde el cielo se invierte y no queda luz

Y busque en el desierto en el mar mas al sur

Yo al viento le pido le grito

Y al cielo y al suelo les digo

Y al tiempo y al fuego les pido

Y al cielo llorando suplico

Que me pasaria la vida entera

Buscandola por donde fuera

Me tardaria una primavera

Yo entregaria lo que fuera

A quien me llevara hasta ella

Porque esta soledad me quema

Y busque en el horizonte

Y no la encontre

Donde el sol amence y no la pude ver

Y busque entre la gente y no se lla hacer

Yo al viento le pido, le grito

Y al cielo al suelo les digo

Y al tiempo y al fuego les pido

Y al cielo llorando suplico

Esa mujer no es tan facil de encontrar

Lla no la sigas buscando porque nada va a pasar

Lla que si ella te quiere ella sola volvera

El corazon de una mujer nadie puede controlar

Deja solo tu camino que ella aperecera

Si ella esta en tu destino solita ella volvera

Tienes que pensar tambien que tu tienes que parar

Porque si ella te esta buscando no te va poder encontrar

Y llegue hasta el final dodnde el norte es el sur

Donde el cielo se invierte y no queda luz

Y busque en el desierto en el mar mas al sur

Y no pude encontrarla y nadie la visto

Питаю вітру кричу

І до неба, і до землі кажу

І до часу і до вогню прошу

І плачу до неба я благаю...

Запитай повний місяць

де та красуня

що я зустрів тієї ночі

зазирнути за зірки

Вгору і вниз більше тисячі квестів

Більше континентів у мене не залишилося

І дійти до кінця, де північ — південь

Де небо перевернуте і немає світла

І я шукав пустелю в самому південному морі

Питаю вітру кричу

І до неба, і до землі кажу

І до часу і до вогню прошу

І до неба плачу я благаю

Що б зі мною сталося все життя

шукаю її всюди

мені знадобиться весна

Я б віддала будь-що

Хто б мене до неї відвів

Бо ця самотність мене обпікає

І подивись на горизонт

і я не знайшов

Там, де зійшло сонце, і я не міг його бачити

А глянь серед людей і не знаєш, що робити

Питаю вітру, кричу

І до неба до землі кажу тобі

І до часу і до вогню прошу

І до неба плачу я благаю

Цю жінку не так легко знайти

Не шукайте її, бо нічого не станеться

Вона каже, що якщо вона вас любить, то повернеться сама

Серцем жінки ніхто не може контролювати

Залиште тільки свій шлях, щоб вона з'явилася

Якщо вона одна у вашій долі, вона повернеться

Ви також повинні думати, що ви повинні зупинитися

Бо якщо вона шукає тебе, то не зможе знайти

І дійти до кінця, де північ — південь

Де небо перевернуте і немає світла

І я шукав пустелю в самому південному морі

І я не міг її знайти, і ніхто не бачив