Близнецы - H1GH, Storm

Испокон века, в любом городе мира,

Общество воспитывало из людей роботов воплоти.

Направляя их лишь в одну сторону,

Навязывая правильность лишь одного пути,

Повторяя всем лишь одну фразу…

ДОБРО ПОЖАЛОВАТЬ В ТИПИЧНУЮ ЖИЗНЬ!

Наша житуха как у всех,

Молода стареют стяги, проблемы есть это успех.

Так что за бей на всяких…

Шмар шутки — это кошмар жуткий,

Но словом не остановят — я не водитель маршрутки.

Клубы, бары, пабы в них глупые парни, бабы.

Вник в это и понял, мы судьбы тупо баловни.

Не надо святых заветов, не надо тупых советов

Мне надо клубного пекла и на дом суку под метом.

Нужна мне дура с пробегом та, чья фигура заметна

снимать буду, детка, называй: Тимур Бекмамбетов.

Зачем из-под одеяла куда-то бежать,

Если есть много времени погреться,

Я не знаю зачем вообще рано вставать,

Это дело прежде временных эрекций.

Поймите ко мне много женских тел близится,

Поэтому давно уже хотел близнеца,

Конечно, в пару дыр бы мигом,

Я к каждой шмаре проник,

Но я в это деле как вилка, мне помешает двойник!

(Оу) Моя жизнь так тяжела,

(Ноу) Я так же и сам пожелал.

(Оу) Меня хоть за руку держи,

Я буду сливать жизнь на крутяжи.

Вам, вам, вам не понять меня,

Вам, вам, вам нехуя обвинять,

Вам, вам, вам жизнь — экзамены и несет,

А самый тут веселый и вам завидно и всё.

Ты хотел по моему чтоб помочь близнец пришел,

Детское шоу, ведь тебе живется пиздец хорошо,

Всегда подпитый и сытый, мыслей трезвых лишен,

И жопа прикрыта, если не одел капюшон.

Ты сам себе тому виной, поэтому не ной,

Не по уровню с тобой, как Диез Бемоль,

Осторожно, а то ж, мне от рож таких тошно,

Ты на половину овощ, как пирожное картошка.

Отдал ни минута и ни час,

Поверь прекрасный ли не я,

Но проблемы разные у нас по мере поступления.

Мы все в умах близнецы, но что-то разное заботит,

Кому папа дал завод, а кто папашет на заводе,

Кто-то фундамент в жизни даже кирпич не вложил,

А для кого-то эта вкладка типичная жизнь.

Моя жизнь так тяжела,

Но я так жить сам пожелал,

Нет я не жмот, не сектант,

Просто привык экономить всегда.

Вам, Вам, Вам, меня не перевоспитать,

Вам, Вам, Вам, я не верю в результате,

Вам, Вам, Вам, жизнь не странное несет,

А я ветрами унесен, это неправильно и всё!

Для того чтоб в конце не умирать без лица,

В начале пути нам нужно выбирать близнеца.

Если не показать, его никто не заметит,

Я спалил своего был он в первом куплете.

Мне всегда как бы была естественна в никак,

Он во дворе все в синяках, как в детстве на ногах,

Вам в начале типичной жизни предоставят выбор,

Но для размышлений оставят Вывод.

Моя жизнь так тяжела,

но я так жить сам пожелал,

Нет я не жмот не сектант,

просто привык экономить всегда.

Вам, Вам, Вам, меня не перевоспитать,

Вам, Вам, Вам, я не верю в результате,

Вам, Вам, Вам, жизнь не странное несет,

А я ветрами унесен, это неправильно и всё!

Споконвіку, в будь-якому місті світу,

Суспільство виховувало з людей роботів втілення.

Направляючи їх лише в один бік,

Нав'язуючи правильність лише одного шляху,

Повторюючи всім лише одну фразу.

Ласкаво просимо в типове життя!

Наша житуха як у всіх,

Молода старіють прапори, проблеми є успіхом.

Так що за бій на всяких…

Шмар жарти — це жах жахливий,

Але словом не зупинять — я не водій маршрутки.

Клуби, бари, паби в них дурні хлопці, баби.

Вникнув у це і зрозумів, ми долі тупо баловні.

Не треба святих завітів, не треба тупих порад

Мені треба клубного пекла і на будинку суку під метом.

Потрібна мені дура з пробігом та, чия фігура помітна

зніматиму, дитинко, називай: Тимур Бекмамбетов.

Навіщо з-під ковдри кудись тікати,

Якщо є багато часу погрітися,

Я не знаю навіщо взагалі рано вставати,

Це справа насамперед тимчасових ерекцій.

Зрозумійте до мене багато жіночих тіл наближається,

Тому давно вже хотів близнюка,

Звичайно, в парі дірби миттю,

Я до кожній шмарі проник,

Але я в цій справі як вилка, мені завадить двійник!

(Оу) Моє життя таке тяжке,

(Ноу) Я так і сам побажав.

(Оу) Мене хоч за руку тримай,

Я зливатиму життя на кручі.

Вам, вам, вам не зрозуміти мене,

Вам, вам, вам нехуя звинувачувати,

Вам, вам, вам життя — іспити і несе,

А сам тут веселий і вам завидно і все.

Ти хотів на моєму щоб допомогти близнюк прийшов,

Дитяче шоу, адже тобі живеться добре,

Завжди підпитий і ситий, думок тверезих позбавлений,

Іжопа прикрита, якщо не одяг каптур.

Ти сам собі виною, тому не ною,

Не за рівнем з тобою, як Дієз Бемоль,

Обережно, а то ж, мені від рож таких нудно,

Ти на половину овоч, як тістечко картопля.

Віддав ні хвилини та ні годину,

Повір прекрасний не я,

Але проблеми різні у нас за мірою надходження.

Ми все в розумах близнюки, але щось різне турбує,

Кому тато дав завод, а хто орає на заводі,

Хтось фундамент у житті навіть цегла не вклав,

А для когось ця вкладка типове життя.

Моє життя таке тяжке,

Але я так жити сам побажав,

Ні я не жмот, не сектант,

Просто звик заощаджувати завжди.

Вам, Вам, Вам, мене не перевиховати,

Вам, Вам, Вам, я не вірю в результаті,

Вам, Вам, Вам, життя не дивне,

А я вітерами віднесено, це неправильно і все!

Для того щоб в кінці не вмирати без особи,

На початку шляху нам потрібно вибирати близнюка.

Якщо не показати, його ніхто не помітить,

Я спалив свого був він у першому куплеті.

Мені завжди як би була природна в жодному разі,

Він у дворі все в синяках, як у дитинстві на ногах,

Вам на початку типового життя нададуть вибір,

Але для роздумів залишать Висновок.

Моє життя таке тяжке,

але я так жити сам побажав,

Ні я не жмот не сектант,

просто звик заощаджувати завжди.

Вам, Вам, Вам, мене не перевиховати,

Вам, Вам, Вам, я не вірю в результаті,

Вам, Вам, Вам, життя не дивне,

А я вітерами віднесено, це неправильно і все!