Я знаю - 9 грамм

Припев:

Я знаю, чувак, все будет ништяк!

Дай пять, и разожми свой кулак!

Смотри, как прекрасен этот мир.

Я знаю, чувак, все будет ништяк!

Дай пять, и разожми свой кулак!

Смотри, как прекрасен этот мир.

Сквозь серые грозовые тучи пробивается одинокий солнечный лучик.

Через окно, скользя вниз по занавеске, отражаясь от зеркал, придает моей

комнате блеска.

Этот привычный треск деревянного пола, если я слышу его, значит все ровно:

я дома, все по-прежнему.

В душе я тот же ребенок, хоть и постарше стал выглядеть внешне.

Стало поменьше этих бешеных будней, когда после ночного куража засыпаешь

никаким к полудню.

Так сразу и вспомнить будет трудно, да и кому об этом вспоминать нынче нужно?

Все чаще думаю о детях, ведь это то, для чего мы есть на этой планете

Улыбаюсь, когда солнце ярко светит.

Я понимаю, что живу, когда лицом чувствую

ветер.

Припев:

Я знаю, чувак, все будет ништяк!

Дай пять, и разожми свой кулак!

Смотри, как прекрасен этот мир.

Я знаю, чувак, все будет ништяк!

Дай пять, и разожми свой кулак!

Смотри, как прекрасен этот мир.

Столько всего еще нужно успеть, но не стоит торопиться и не нужно ни о чем

жалеть.

Чему быть — того не миновать, но быть немного внимательней, чтоб случайных бед

избегать.

Время не любит, когда его пытаются обогнать.

В ответ оно может заставить

поторопиться или подождать.

Каждому свое, и только тебе выбирать — жить, радуясь жизнью, или существовать.

А я все так же люблю любоваться вокруг, слушать тишину, и ее люблю,

Но не говорю, я не хочу ей делать больно, поэтому опять промолчу.

Я живу, радуясь тем, что я живу, и не всегда все гладко, но я верю в свою мечту.

И тебе желаю держать повыше нос, и тогда ты получишь ответ на свой вопрос.

Припев:

Я знаю, чувак, все будет ништяк!

Дай пять, и разожми свой кулак!

Смотри, как прекрасен этот мир.

Я знаю, чувак, все будет ништяк!

Дай пять, и разожми свой кулак!

Смотри, как прекрасен этот мир.

Приспів:

Я знаю, чувак, все буде ніштяк!

Дай п'ять, і розіжми свій кулак!

Дивись, який прекрасний цей світ.

Я знаю, чувак, все буде ніштяк!

Дай п'ять, і розіжми свій кулак!

Дивись, який прекрасний цей світ.

Крізь сірі грозові хмари пробивається самотній сонячний промінець.

Через вікно, ковзаючи вниз по завісі, відбиваючись від дзеркал, надає моїй

кімнаті блиску.

Цей звичний тріск дерев'яної підлоги, якщо я чую його, значить все рівно:

я вдома, все як і раніше.

В душі я той самий дитина, хоч і старша стала виглядати зовні.

Стало менше цих шалених буднів, коли після нічного куражу засинаєш

ніяким до полудня.

Так одразу і згадати буде важко, та і кому про це згадувати нині потрібно?

Все частіше думаю про дітей, адже це те, для чого ми є на цій планеті.

Усміхаюся, коли сонце яскраво світить.

Я розумію, що живу, коли обличчям відчуваю

вітер.

Приспів:

Я знаю, чувак, все буде ніштяк!

Дай п'ять, і розіжми свій кулак!

Дивись, який прекрасний цей світ.

Я знаю, чувак, все буде ніштяк!

Дай п'ять, і розіжми свій кулак!

Дивись, який прекрасний цей світ.

Стільки всього ще потрібно встигнути, але не варто поспішати і не потрібно ні про що

шкодувати.

Чому бути того не минати, але бути трохи уважніше, щоб випадкових бід

уникати.

Час не любить, коли його намагаються обігнати.

У відповідь воно може змусити

поквапитися чи почекати.

Кожному своє, і тільки тобі обирати — жити, радіючи життям, або існувати.

А я все так що люблю милуватися навколо, слухати тишу, і її люблю,

Але не кажу, я не хочу їй робити боляче, тому знову промовчу.

Я живу, радіючи тим, що я живу, і не завжди все гладко, але я вірю в свою мрію.

І тобі бажаю тримати вище ніс, і тоді ти отримаєш відповідь на своє запитання.

Приспів:

Я знаю, чувак, все буде ніштяк!

Дай п'ять, і розіжми свій кулак!

Дивись, який прекрасний цей світ.

Я знаю, чувак, все буде ніштяк!

Дай п'ять, і розіжми свій кулак!

Дивись, який прекрасний цей світ.