Fantasía - 84, Sofía Ellar

Aferrado al inventario de tus miradas prohibidas

Quedan restos en mi armario y fantasía

Hace tiempo que eclipsas mi corazón, sin entender

Que solamente es diferente por ser la primera vez

Que solo entiendo de tu boca

Que me pintaste de color

Que yo estoy loco y tú estás loca

Y hoy solo llueve en mi estación

Que me acelero si me tocas

Y no me frena ni un adiós

Que a Dios le pido que me cojas

Acojonado estoy de amor

Fantasía o miedo al despertar

Que si tú me besas no es real

Realidad o sueños sin final

Nunca me despiertes

Tú nunca revientes

Deshojando la esperanza esperándote en la estacada

Con la vista cansada de imaginarte en mi cama

Y es que el tiempo nos arruga el corazón sin entender

Que me resisto a despertarme sin poder verte otra vez

Que solo entiendo de tu boca

Que me pintaste de color

Que yo estoy loco y tú estás loca

Y hoy solo llueve en mi estación

Que me acelero si me tocas

Y no me frena ni un adiós

Que a Dios le pido que me cojas

Acojonado estoy de amor

Fantasía o miedo al despertar

Que si tú me besas no es real

Realidad o sueños sin final

Nunca me despiertes

Tú nunca revientes

Quiero bucear en tus sueños

Y poder ahogarme en tu sabor

Que no hay mar que no escuche mi voz

Y tu nombre al viento, bésame sin miedo

Es que olvidarte es mi batalla

Y no me queda munición

Todas las noches son de guardia

Y ójala fuera en tu colchón

Y a veces pienso en retirada

Y otras te encierro en un cajón

Que si te encierro tú te escapas

Y yo no escapo a este dolor

Fantasía o miedo a despertar

Que si tú me besas no es real

Realidad o sueños sin final

Nunca me despiertes

Tú nunca revientes

Чіплятися до інвентарю своїх заборонених поглядів

Залишки залишаються в моїй шафі і фантазії

Ти давно затьмарюєш моє серце, не розуміючи

Що інакше лише тому, що це вперше

Це я розумію лише з твоїх уст

що ти намалював мене кольором

Що я божевільний, а ти божевільний

А сьогодні на моїй станції тільки дощ

Що я прискорюю, якщо ти доторкнешся до мене

І навіть прощання мене не зупиняє

Що я прошу Бога взяти мене

Я боюся кохання

Фантазія або страх після пробудження

Що якщо ти поцілуєш мене, це несправжнє

реальність чи нескінченні мрії

ніколи не буди мене

ти ніколи не лопаєшся

Зняття надії, яка чекає на вас у біді

З очима, які втомилися уявляти тебе в моєму ліжку

І саме час зморщує наші серця, не розуміючи

Що я опираюся прокидатися, не маючи змоги побачити тебе знову

Це я розумію лише з твоїх уст

що ти намалював мене кольором

Що я божевільний, а ти божевільний

А сьогодні на моїй станції тільки дощ

Що я прискорюю, якщо ти доторкнешся до мене

І навіть прощання мене не зупиняє

Що я прошу Бога взяти мене

Я боюся кохання

Фантазія або страх після пробудження

Що якщо ти поцілуєш мене, це несправжнє

реальність чи нескінченні мрії

ніколи не буди мене

ти ніколи не лопаєшся

Я хочу поринути у твої мрії

І вміти потонути у своєму смаку

Що немає моря, яке не чує мого голосу

І ім'я твоє на вітрі, поцілуй мене без страху

Хіба що забути тебе – це моя битва

А у мене закінчилися патрони

Щовечора вони на виклик

І я б хотів, щоб це було на вашому матраці

І іноді я думаю про відмову

А інші я замикаю вас у шухляді

Що якщо я замкну тебе, ти втечеш

І я не уникаю цього болю

Фантазія або страх прокинутися

Що якщо ти поцілуєш мене, це несправжнє

реальність чи нескінченні мрії

ніколи не буди мене

ти ніколи не лопаєшся