Sur le chemin de ta maison - André Verchuren

Seul, sans rien au monde et sans jamais

Jamais trouver un seul ami

A qui parler de ma détresse.

Seul, sans un espoir, un souvenir,

Sans 1 ' ombre même d ' un oubli

Pour me bercer de son ivresse,

e vivais sans joie, ayant perdu

Le souvenir et la douceur,

Sans autre compagne que la peur;

Seul ainsi j ' allais le vide au coeur.

..

Seul, au long des nuits,

J’avais pleuré, oh !

tant pleuré …

Et puis le temps avait passé,

Mais mon cœur sourd voulait

Ne plus jamais croire à l’amour,

Lorsqu’un beau jour.. .

Sur le chemin de ta maison

J ' ai rencontré l' espoir.

Dans ce refrain de ta chanson

J’ai retrouvé ma joie,

Et depuis que ton regard,

Comme un rayon clair de l'été

Parait illuminer ma vie,

Je commence à croire enfin,

Qu ' après la peine et les chagrins,

La joie d’aimer vient à son tour…

Sans cœur, sans pain et sans raison,

J’allais au fil des jours,

Quand soudain tu es venue,

Tu m ' apparus dans la lumière.

..

Sur le chemin de ta maison,

J 'ai retrouvé l’amour

На самоті, ні з чим на світі і ніколи

Ніколи не знайдіть жодного друга

Кому говорити про свою біду.

На самоті, без надії, без пам'яті,

Без навіть тіні забуття

Щоб мене розгойдувати своїм пияцтвом,

Я жив безрадісним, програвши

Пам'ять і солодкість,

Не маючи іншого супутника, крім страху;

На самоті я залишився порожнім у душі.

..

На самоті, крізь ночі,

Я плакала, о!

так плакала...

А потім минув час,

Але моє глухе серце хотіло

Ніколи більше не вірити в кохання,

Коли одного прекрасного дня...

По дорозі до вашого дому

Я знайшов надію.

У цьому приспіві вашої пісні

Я знову знайшов свою радість,

І оскільки твій погляд,

Як яскравий промінь літа

Здається, освітлює моє життя,

Я нарешті починаю вірити,

Щоб після болю і смутку,

Радість кохання приходить у свою чергу...

Без серця, без хліба і без розуму,

Я йшов, як минають дні,

Коли раптом ти прийшов

Ти явився мені у світлі.

..

По дорозі до твого дому,

Я знову знайшов кохання