No Stranger to Worry - Artifex Pereo

Have you heard the myth of men

That predict their own death like a score?

How could one depict such a prophecy from a world so scarred?

To think, they picked the one of one million ways to disappear

That’s something else…

That’s something else…

Somehow this thought was hanging above my head

For weeks, plus days when I wasn’t really me

Infatuated with a dark, looming end

I feared company

I hear sirens all night for miles

And I’m sure we can die from nothing

I can’t be afraid of subtleties out of my control

It’s not saying goodbye that makes me toss and turn

It’s the thought that I won’t

There’s only so much room in our graves

Only so much that we can take with us

How deep is the plan to take me under after wronging another?

Swinging machines

Brush my heavy shoulders as they carve into mother

And now a thought is hanging above my head

I will never know

(There's an illness about. Bodies all give out.)

I’m not afraid to go

But I fear to leave on a bad note

Our souls are tortured

Dreaming morbid dreams 'til they turn on themselves

I got here ok

For someone who was headed somewhere else

This must mean something

This all must mean something

I don’t need it all mapped out

But I do wish that I knew where not to dwell

Ви чули міф про чоловіків

Це пророкує власну смерть, як рахунок?

Як можна зобразити таке пророцтво із світу, таким шрамом?

Щоб подумати, вони вибрали один із мільйона способів зникнути

Це щось інше…

Це щось інше…

Якось ця думка висіла над моєю головою

Тижнями, а також днями, коли я насправді не був собою

Закоханий у темний кінець, що насувається

Я боявся компанії

Я чую сирени всю ніч за милі

І я впевнений, що ми можемо померти з нічого

Я не можу боятися тонкощів, що виходять із мого контролю

Не прощання змушує мене кидатися

Це думка, що я не буду

У наших могилах так багато місця

Лише стільки, що ми можемо взяти з собою

Наскільки глибокий план, щоб втягнути мене  після образу іншого?

Гойдалки

Почистіть мої важкі плечі, коли вони врізаються в матір

І тепер над моєю головою висить дума

Я ніколи не дізнаюся

(Ось хвороба. Усі тіла видають.)

Я не боюся йти

Але я боюся вийти на поганій ноті

Наші душі замучені

Сняться хворобливі сни, поки вони не ввімкнуться

Я добре прийшов

Для того, хто прямував кудись ще

Це має щось означати

Все це має щось означати

Мені не потрібно, щоб усе було прописане

Але я хотів би знати, де не жити