Тишина - Александр Добронравов

Ты странная сегодня и чужая

Не плачешь, не смеешься, а молчишь,

Молчишь все утро с интересом наблюдая,

Как снег летит на землю с белых крыш.

Я словно вычеркнут тобой из этой жизни

Ты слышишь звук совсем других шагов,

Он шёл к тебе по мокрым грустным листьям

С букетом неизвестных мне цветов.

Тишина, ах какая вокруг,

Тишина…

И между нами стена — не стена

И между нами стена — не стена

Во сне прочитано тобою снова имя,

Которое шептала столько раз,

Мы странные сегодня и чужие —

На фоне падающего с крыши серебра.

Тишина, ах какая вокруг,

Тишина…

И между нами стена — не стена

И между нами стена — не стена

Ты странная сегодня и чужая

Не плачешь не смеешься, а молчишь

Молчишь все утро с интересом наблюдая

Как снег летит на землю с белых крыш.

Ти дивна сьогодні і чужа

Не плачеш, не смієшся, а мовчиш,

Мовчиш весь ранок з цікавістю спостерігаючи,

Як сніг летить на землю з білих дахів.

Я немов викреслено тобою з цього життя

Ти чуєш звук зовсім інших кроків,

Він ішов до тебе по мокрому сумному листю

З букетом невідомих мені квітів.

Тиша, ах яка довкола,

Тиша…

І між нами стіна — не стіна

І між нами стіна — не стіна

Уві сні прочитане тобою знову ім'я,

Яке шепотіла стільки разів,

Ми дивні сьогодні і чужі —

На тлі падаючого з даху срібла.

Тиша, ах яка довкола,

Тиша…

І між нами стіна — не стіна

І між нами стіна — не стіна

Ти дивна сьогодні і чужа

Не плачеш не смієшся, а мовчиш

Мовчиш весь ранок з цікавістю спостерігаючи

Як сніг летить на землю з білих дахів.