Домой - НАИВ

Опять мы у твоих друзей,

Здесь, как всегда, полно гостей,

Толпа из незнакомых лиц…

Опять я пьяный ты со мной,

И нам давно пора домой, но я завис.

Мне надоело просыпаться не в своей постели

И пиво натощак и ты ну просто надоели

Я так устал от этих звуков из магнитофона

И от того, что денег у нас ну как всегда на 2 жетона…

Припев:

Давно!

Хозяин спит давно

Давно!

Кончилось вино,

К тому же меня начинает мутить,

Пора собираться, как не крути.

Домой!

С опухшей головой

Домой!

Один или с тобой,

Но я одолею эту дорогу,

Даже если сломаю ногу.

Как трудно не уснуть в метро,

Когда так сухо и тепло и поезд мчится в никуда…

Но рядом ты, какой там спать,

Ты начинаешь нагружать, всё как всегда.

Ты говоришь, что мне пора решать, что делать дальше,

Что нужно быть умней, что я уже давно не мальчик,

Я так устал от этой дикой чепухи и больше,

Я просто хочу быть словно я, уже никогда не стану старше…

Припев:

Давно!

Хозяин спит давно

Давно!

Кончилось вино,

К тому же меня начинает мутить,

Пора собираться, как не крути.

Домой!

С опухшей головой

Домой!

Один или с тобой,

Но я одолею эту дорогу,

Даже если сломаю ногу.

Поезд мчится всё быстрей,

С каждей станцией всё веселей,

Все мы — актёры в дурацком кино,

Но мне уже всё равно…

Знову ми твоїх друзів,

Тут, як завжди, повно гостей,

Натовп із незнайомих осіб...

Знову я п'яний ти зі мною,

І нам давно пора додому, але я завис.

Мені набридло прокидатися не в своєму ліжку

І пиво натще і ти ну просто набридли

Я так втомився від цих звуків з магнітофона

І того, що грошей у нас ну як завжди на 2 жетони…

Приспів:

Давно!

Хазяїн спить давно

Давно!

Скінчилося вино,

До того ж мене починає каламутити,

Час збиратися, як не крути.

Додому!

З опухлою головою

Додому!

Один або з тобою,

Але я долаю цю дорогу,

Навіть якщо зламаю ногу.

Як важко не заснути в метро,

Коли так сухо і тепло і поїзд мчить у нікуди...

Але поруч ти, який там спати,

Ти починаєш навантажувати, все як завжди.

Ти кажеш, що мені час вирішувати, що робити далі,

Що треба бути розумнішим, що я вже давно не хлопчик,

Я так втомився від цієї дикої нісенітниці і більше,

Я просто хочу бути ніби я, вже ніколи не стану старшим.

Приспів:

Давно!

Хазяїн спить давно

Давно!

Скінчилося вино,

До того ж мене починає каламутити,

Час збиратися, як не крути.

Додому!

З опухлою головою

Додому!

Один або з тобою,

Але я долаю цю дорогу,

Навіть якщо зламаю ногу.

Потяг мчить все швидше,

З кожною станцією все веселіше,

Усі ми — актори в дурному кіно,

Але мені вже все одно…