Niflheim (The Eyes That Hold the Edge) - Persefone

Blood is bleeding through my arms

Rotten violence is beating in my head

There’s a forest

Where the trees judge me with silenced whispers

Light blinds my eyes

I’m at the edge of sanity…

A silence in morbid dreams

I’m falling down

An unknown place for me

Where beauty becomes a nightmare found

Fear kills my senses

My mind is slaved in an abstract sky

My solitude, dead heart screams

Mystical cries involved in death

How can he ask me to look at his crystallized eyes?

How can he talk to me?

Can I feel the life in death?

Can I feel the fears of mine?

Tragedy is slowly rising

The truth that I never wanted to know!!!

All my fears beyond me

Cynic breaths laughing no more

Holy death appears in me

Remain me for a life that I never felt

Кров крізь мої руки

Гниле насильство б’є в мої голові

Є ліс

Де дерева судять мене тихим шепотом

Світло засліплює мої очі

Я на краю розуму…

Тиша в хворобливих снах

я падаю

Невідоме для мене місце

Де краса стає кошмаром

Страх вбиває мої почуття

Мій розум пороблений в абстрактному небі

Моя самотність, мертве серце кричить

Містичні крики, пов’язані зі смертю

Як він може просити мене поглянути на його кристалізовані очі?

Як він може говорити зі мною?

Чи можу я відчути життя в смерті?

Чи можу я відчути свої страхи?

Трагедія повільно наростає

Правда, яку я ніколи не хотів знати!!!

Усі мої страхи поза межами мене

Цинічне дихання більше не сміється

Свята смерть з’являється в мені

Залишайся мною на все життя, якого я ніколи не відчував