Корабли - Metheora

Словно снег на солнце тают

Корабли в бездонных водах

В этой пустоте

Не расслышать пульс, не найти живого

Никого, только мы одни

Яркий в прошлом неоновый рай

Выжег все огни

И я слышу звон, грохот тысячи стекол

Летящих вниз с высоты

Тот же самый сон полон криков и боли

Мы совсем одни

В этом мире мёртвой красоты

Чёрным дымом неба край

Воздух стал смертельным ядом

Сколько дней ещё

Я смогу дышать, но уже не надо

Ничего больше не спасти

С неба падают тысячи звёзд

Загадай и спи

И я слышу звон, грохот тысячи стёкол

Летящих вниз с высоты

Тот же самый сон полон криков и боли

Мы совсем одни

Где я и ты

Немов сніг на сонці тануть

Кораблі у бездонних водах

У цій порожнечі

Не почути пульс, не знайти живого

Нікого, тільки ми самі

Яскравий у минулому неоновий рай

Випалив усі вогні

І я чую дзвін, гуркіт тисячі шибок

Літаючих вниз з висоти

Той самий сон сповнений криків і болю

Ми зовсім одні

У цьому світі мертвої краси

Чорним димом неба край

Повітря стало смертельною отрутою

Скільки днів ще

Я зможу дихати, але вже не треба

Нічого більше не врятувати

З неба падають тисячі зірок

Загадай та спи

І я чую дзвін, гуркіт тисячі стекол

Літаючих вниз з висоти

Той самий сон сповнений криків і болю

Ми зовсім одні

Де я та ти