В самом себе - 7000$

Как только мой зрачок привыкнет к темноте

Я буду точно знать, что это ты пришла

Не надо прятаться, пора идти в мир людей

Пора вколоть себе дозу боли и зла

Стань одинаковой, стань такой, как все

Стань одинаковой и никаких забот

Стань одинаковой привыкни к темноте

Стань одинаковой и это все пройдет…

Нет!

Не надо!

Не надо!

Не надо!

Нет!

Нет!

Не хочу превращаться в серую муть,

Не хочу целовать ботинки толпе

Не в состоянии изменить что-нибудь

Я замыкаюсь в самом себе…

Мы растворимся в потоке событий и дел

Нас не увидит никто, даже сами мы Давай привыкнем к этой массе, как крысы к темноте

И все, не выползет никто из этой грязной тьмы

Мы просто глупые дети против насцелый мир

Мы беззащитны перед ним и что с нас малых взять

Нас может растоптать любой влиятельный жир

Сама ты знаешь, сильных слабым никогда не понять…

Большие умные машины поглотят вскоре нас

И все, не будет никого, кто смог бы нам помочь

Мы просто ржавчина в пружине, наш завод угас

И скоро нас из механизмов просто выкинут прочь

Кто может думать, тот противник, война есть война

Никто не хочет быть безумным и умирать

И если нас вдруг обезвредят, только в нас вина

Мы не умели сидеть тихо или просто молчать…

Як тільки моя зіниця звикне до темряви

Я точно знатиму, що це ти прийшла

Не треба ховатися, настав час йти в світ людей

Пора вколоти собі дозу болю і зла

Стань однаковою, стань такою, як усі

Стань однаковою і жодних турбот

Стань однаковою звикни до темряви

Стань однаковою і це все пройде…

Ні!

Не треба!

Не треба!

Не треба!

Ні!

Ні!

Не хочу перетворюватися на сіру каламут,

Не хочу цілувати черевики натовпу

Не в стані змінити що-небудь

Я замикаюся в самому собі…

Ми розчинимося в потоку подій і справ

Нас не побачить ніхто, навіть самі ми Давай звикнемо до цієї маси, як щури до темряви

І все, не виповзе ніхто з цієї брудної пітьми

Ми просто дурні діти проти націлий світ

Ми беззахисні перед ним і що з нас малих взяти

Нас може розтоптати будь-який впливовий жир

Сама ти знаєш, сильних слабким ніколи не зрозуміти…

Великі розумні машини поглинуть незабаром

І все, не буде нікого, хто зміг би нам допомогти

Ми просто іржа в пружині, наш завод згас

І скоро нас із механізмів просто викинуть геть

Хто може думати, той супротивник, війна є війна

Ніхто не хоче бути шаленим і вмирати

І якщо нас раптом знешкодять, тільки в нас вина

Ми не вміли сидіти тихо або просто мовчати.