Партита для скрипки и оркестра, финал - Юрий Лорес

Он шёл из Авиньона, в Авиньон

Я шёл ему навстречу.

И песню громко пели я и он.

И каждый на своём наречии.

И нечего делить нам было,

Ни почестей, ни славы.

И солнце в левый глаз ему светило,

А мне светило в правый.

Он шёл из Авиньона, в Авиньон

Я шёл ему навстречу,

Хотя я знал, что там, где правил он,

Мне после делать нечего.

И то, что я наивен был и пылок,

Ему было забавно.

Он левою рукой чесал затылок,

Я это делал правой.

Он шёл из Авиньона, в Авиньон

Я шёл ему навстречу.

Он разлюбил, я был еще влюблён.

Он постарел, я был широкоплечим.

Я молод был и денег не копил я,

Он упивался славой.

И то, что для него налево было,

То было для меня направо.

Он шёл из Авиньона, в Авиньон

Я шёл ему навстречу.

При встрече он отвесит мне поклон

И я ему отвечу.

Він ішов з Авіньйону, в Авіньйон

Я ішов йому назустріч.

І пісню голосно співали я і він.

І кожен на своїй мові.

І нічого ділити нам було,

Ні почестей, ні слави.

І сонце в ліве око йому світило,

А мені світило в правий.

Він ішов з Авіньйону, в Авіньйон

Я ішов йому назустріч,

Хоча я знав, що там, де правив він,

Мені робити нічого.

І то, що я наївний був і пилок,

Йому було кумедно.

Він лівою рукою чухав потилицю,

Я це робив правою.

Він ішов з Авіньйону, в Авіньйон

Я ішов йому назустріч.

Він розлюбив, я був ще закоханий.

Він старів, я був широкоплечим.

Я молод був і грошей не копив я,

Він упивався славою.

І те, що для нього наліво було,

То було для мене направо.

Він ішов з Авіньйону, в Авіньйон

Я ішов йому назустріч.

При зустрічі він відважить мені уклін

Я відповім.