Мария - Юрий Лорес

Как же в сети свои вы меня заманили.

Я четвертую ночь пью во славу Марии.

Пряный запах плывет бузины и сандала,

И танцует, и пьет, веселится Магдала.

Все калитки и двери за мной затворили,

Пью во славу четвертую ночь без Марии.

Все случилось точь-в-точь, как она нагадала,

И смеется всю ночь надо мною Магдала.

Мне давно наплевать, что о ней говорили,

Все равно буду пить я во славу Марии.

Пусть пророчат нам бездну и проклятьем придавят,

Слишком много известно о Марии в Магдале.

Хоть на пятую ночь возвращайся, Мария,

Мы б с тобой перед Богом грехи замололи.

И пустились бы в пляс сквозь смешки и скандалы,

Иегова за нас, наплевать на Магдалу.

Только к смерти меня нынче приговорили,

перед градом камней пью во славу Марии.

И хитон разорву я, и сброшу сандали,

Только б не промахнулся обыватель Магдалы.

Если б руки твои мое тело зарыли,

Но сейчас обо мне ты не вспомнишь, Мария.

Он тщедушен и плох, и невзрачен, пожалуй,

Но прославит твой Бог и тебя, и Магдалу.

Як в мережі свої вимені заманили.

Я четверту ніч п'ю на славу Марії.

Пряний запах пливе бузини і сандала,

І танцює, і п'є, веселиться Магдала.

Всі хвіртки і двері за мною зачинили,

П'ю на славу четверту ніч без Марії.

Все сталося точнісінько, як вона нагадала,

І сміється всю ніч наді мною Магдала.

Мені давно начхати, що про неї говорили,

Все одно питиму я во славу Марії.

Нехай пророкують нам безодню і прокляттям придавлять,

Занадто багато відомо про Марію в Магдалі.

Хоч на п'яту ніч повертайся, Маріє,

Ми б з тобою перед Богом гріхи замололи.

І пустилися би в танець крізь смішки і скандали,

Єгова за нас, наплювати на Магдалу.

Тільки до смерті мене нині засудили,

перед градом каміння п'ю на славу Марії.

І хітон розірву я, і скину сандалі,

Тільки б не промахнувся обиватель Магдали.

Якщо б руки твої моє тіло закопали,

Але тепер про мене ти не згадаєш, Маріє.

Він хторошний і поганий, і непоказний, мабуть,

Але прославить твій Бог і тебе, і Магдалу.