Frosty the Snowman - Ella Fitzgerald, Orchestra Frank De Vol

With a corncob pipe and a button nose and two eyes made out of coal.

Frosty the snowman is a fairy tale, they say,

He was made of snow but the children

know how he came to life one day.

There must have been some magic in that old silk hat they found.

For when they placed it on his head he began to dance around.

O, Frosty the snowma was alive as he could be,

And the children say he could laugh

and play just the same as you and me.

Thumpetty thump thump, thumpety thump thump,

Look at Frosty go.

Thumpetty thump thump, thumpety thump thump,

Over the hills of snow.

Frosty the snowman knew the sun was hot that day,

So he said, "Let's run and we'll have some fun

now before I melt away."

Down to the village, with a broomstick in his hand,

Running here and there all around the square saying,

Catch me if you can.

He led them down the streets of town right to the traffic cop.

And he only paused a moment when he heard him holler "Stop!"

For Frosty the snow man had to hurry on his way,

But he waved goodbye saying,

"Don't you cry, I'll be back again some day."

Thumpetty thump thump, thumpety thump thump,

Look at Frosty go.

Thumpetty thump thump, thumpety thump thump,

Over the hills of snow.

З трубкою в кукурудзяних початках, носом-ґудзиком і двома очима, зробленими з вугілля.

Морозний сніговик - це казка, кажуть,

Його зробили зі снігу але діти

знати, як він ожив одного дня.

Мабуть, у тому старому шовковому капелюсі, який вони знайшли, була якась магія.

Бо коли вони поклали йому на голову, він почав танцювати.

О, снігова баба Фрості був живий, як міг бути,

А діти кажуть, що він умів сміятися

і грати так само, як ми з вами.

Туп туп туп, туп туп туп,

Подивіться на Фрості.

Туп туп туп, туп туп туп,

Над пагорбами сніг.

Сніговик Фрості знав, що в цей день сонце припекло,

Тож він сказав: «Біжимо, розважимося

зараз, поки я не розтанув».

Вниз до села, з мітлою в руці,

Бігаючи туди-сюди по площі, кажучи:

Спіймай мене, якщо зможеш.

Він повів їх вулицями міста прямо до даїшника.

І він зупинився лише на мить, коли почув його крик "Стоп!"

Для Фрості сніговик мав поспішати в дорогу,

Але він помахав рукою на прощання і сказав:

«Не плач, я колись повернуся».

Туп туп туп, туп туп туп,

Подивіться на Фрості.

Туп туп туп, туп туп туп,

Над пагорбами сніг.