Отпустить - Shot

— Привет

— Привет

— Ты помнишь?

— Что?

— Ну сегодня, сегодня же наш день…

— Дата чтоли?

— Ну да, уже ведь не один год вместе, пора бы и запомнить.

— Ты по этому поводу звонишь?

— Да я вообще звоню, да и поздравить за одно.

— Я тут думала, в общем нам надо с тобой расстаться…

— В смысле?

Шутишь чтоли?

— Нет, я серьёзно.

— Как, с чего вдруг, прям так сразу?

— Да мне кажется у нас давно уже всё не так, как мы хотели когда-то…

— Ну и что с того, что мы хотели, время меняется, мы меняемся, но это же не

повод…

— Ты не понимаешь, у тебя музыка, это твоя жизнь, я другая…

— Причём тут музыка, я тебя люблю!

— Нет, тебе нужно думать о себе, о карьере.

— Ты сейчас бред несёшь!

— Это не бред, я серьёзно.

— Я приду сейчас, поговорим…

— Не надо приходить, я ухожу…

— Куда?!

— Меня ждут… У меня встреча…

— Даже так, уже встреча, почему раньше не говорила ничего?

— Я ждала.

— Чего ждала?!

— Время…

— Какое время, чтобы сказать мне это?!

Ты думаешь взять просто и всё порвать,

все эти годы?!

— Пойми, мы уже отпустили друг друга…

— Я тебя не отпущу…

— Прости, но это так…

— Слушай…

Мне не нужен этот мир, я дарил его тебе,

Сам тебя боготворил, и отдал своей судьбе,

Наши ночи дороги очень и все дни напролёт,

Неужели это кончилось и в сердце твоём лёд.

Не умрёт моя вера в нас в этот час по утру,

Ждёт душа не покоя, ждёт, пока я обниму,

Снова тебя, слово любя, снов о разлуке не надо,

Если сурово так хочешь, пусть угасают лампады.

Чего нам ждать, лучше начинать всё по другому,

Вытащи меня из состояния любовной комы,

Будем знакомы будто впервые, встречи под луной,

Ты же знаешь мы другие, мы ведь другие с тобой.

Постой, это нелепые речи,

Я соберусь снова в путь, а ты пойдёшь мне навстречу,

Обнимешь после и просто молчание будто бы знак,

Мне даст понять, что хорошо всё, уберёт тот бардак,

Что в голове моей сейчас и в этот час наладятся мечты,

Для нас будто бы второй шанс и снова вместе я и ты,

Прости, если не так что было, я тебя не отпущу,

И что бы ни случилось, помни, я всегда тебя прощу…

- Вітаю

- Вітаю

- Ти пам'ятаєш?

- Що?

—Ну сьогодні, сьогодні ж наш день...

— Дата що?

—Ну, так, адже вже не один рік разом, час і запам'ятати.

—Ти з цього приводу дзвониш?

— Так я взагалі дзвоню, так і привітати за одно.

— Я тут думала, загалом нам треба з тобою розлучитися…

- В сенсі?

Жартуєш чи що?

- Ні я серйозно.

— Як, з чого раптом, прямий так відразу?

— Так мені здається у нас давно вже все не так, як ми хотіли колись…

— Ну і що з того, що ми хотіли, час змінюється, ми міняємось, але це не

привід…

— Ти не розумієш, у тебе музика, це твоє життя, я інше…

— Причому тут музика, я тебе люблю!

— Ні, тобі треба думати про себе, про кар'єру.

— Ти тепер марення несеш!

— Це не марення, я серйозно.

—Я прийду зараз, поговоримо…

—Не треба приходити, я йду...

— Куди?!

— Мене чекають… У мене зустріч…

— Навіть так, вже зустріч, чому раніше не говорила нічого?

- Я чекала.

— Чего чекала?!

— Час…

— Який час, щоб сказати мені це?!

Ти думаєш взяти просто і все порвати,

всі ці роки?

— Зрозумій, ми вже відпустили один одного…

- Я тебе не відпущу…

— Пробач, але це так…

—Слухай…

Мені не потрібний цей світ, я дарував його тобі,

Сам тебе обожнював, і віддав своїй долі,

Наші ночі дороги дуже і всі дні безперервно,

Невже це скінчилося і в серці твоєму лід.

Не помре моя віра в нас у цю годину по ранку,

Чекає душа неспокійного, чекає, поки я обійму,

Знову тебе, слово люблячи, знову про розлуку не треба,

Якщо суворо так хочеш, нехай згасають лампади.

Чого нам чекати, краще починати все по іншому,

Витягни мене зі стану любовної коми,

Будемо знайомі ніби вперше, зустрічі під місяцем,

Ти ж знаєш ми інші, ми адже інші з тобою.

Стривай, це безглузді промови,

Я зберуся знову в шлях, а ти підеш мені назустріч,

Обіймеш після і просто мовчання ніби б знак,

Мені дасть зрозуміти, що добре все, прибере той бардак,

Що в голові моїй зараз і в цю годину налагодяться мрії,

Для нас ніби бий другий шанс і знов разом я і ти,

Пробач, якщо не так що було, я тебе не відпущу,

І що би не сталося, пам'ятай, я завжди тебе пробачу...