Jesus - Shot

Мой мир на этой земле будто остров,

Оторванный напрочь от всех.

Откуда я веду прямой эфир — это вроде бы просто,

И при народе, как прежде, я вежлив;

А мой смех вовсе не виден тут,

Бог всё любит, и пока мы ненавидим друг друга

Это музыка веры, найди его среди серых тут масс.

Я перед ним чист, и вот тебе крест.

Новый белый лист и не тебе судить меня, бес.

Не было билетов и мест, ты хоть убейся,

Но рейс отменен был до небес.

Надо видимо остаться было тут,

Выбора не было, меня станции не ждут;

И карта побита, добавили еще туз.

Я у старта, пока желает этого Иисус (Jesus).

Я вижу сквозь блики окон отражением лики Святых,

Нанесенных на холст икон, Значит я не один!

Это значит, что я еще жив, но потрачено времени,

После закончили бешеный бой.

Тут разбиты колени.

Я на примирение вроде пошел в этом шоу

Живых пантомим с самим же собой.

Наражен лезет горе-боец.

Поражен будет вскоре.

Такая история, крайне похожа на жизни конец.

Априори — всего ничего, будто капля тут в море.

А я, глядя назад, понимаю,

Что прожито зря было мною до мая,

Пол года недель и поверь, это замкнутый круг,

Где неделя всегда выходная…

Припев:

Я знаю, Ты сильнее меня во сто крат!

Мы сегодня Тебя просим об одном, но —

Отныне не увидеть уже в нас добра,

Душа на шаг оказалась бездомна.

Вера, любовь и надежда были бы вежливы,

Если б жили годами мы скромно.

Спаси, сохрани, Боже, весь этот мир,

Люди молят и помнят…

Болела голова так,

Тело летело в никуда, делая бардак.

Не было сил и бесило все жестко,

А я наносил новый партак, так просто.

Чтобы не было вопросов, на голову капюшон;

Я отрешен, от города этого, выше ворот,

Вы же сами загородили себя забором,

Где я выхода лишен.

И входа, походу на горизонте не видно.

Лишь бит нам нужен сам,

Как Биттнер, на душу бальзам.

Я не солидный, скорее — обычный дворовый пацан.

Тут по пятам идут, это круговорот, трут

Много пород за наживу, но никак не за труд,

Пока мы живы, для тебя делаем звук,

Это золотая жила?

Нет, запитая, друг.

По сути я несу тебе в дом многотонный посыл

Этих бездомных идей.

Наливай и пей, так без лица,

До конца своих бешеных дней.

Грешен тут каждый из нас, будь потише

И просьба, не зная, не вешай ярлык.

Вы проедали плешь, а на деле то сами питали гнев,

Но были в глаза мне добры.

Я бы крыльями между домов и бетона,

Потом один бы летал мимо туч или крыш.

Это попытка одним быть из миллиона душ

Выше, пока ты тут спишь.

Ниша знакома не многим

И эти дороги ведут в тот самый дворец,

Небесного храма, где мысли о Боге

Согреют надежду, любовь и веру сердец!

Припев:

Я знаю, Ты сильнее меня во сто крат!

Мы сегодня Тебя просим об одном, но —

Отныне не увидеть уже в нас добра,

Душа на шаг оказалась бездомна.

Вера, любовь и надежда были бы вежливы,

Если б жили годами мы скромно.

Спаси, сохрани, Боже, весь этот мир,

Люди молят и помнят…

Мій світ на цій землі ніби острів,

Відірваний геть-чисто від усіх.

Звідки я веду прямий ефір - це начебто просто,

І при народі, як і раніше, я ввічливий;

А мій сміх зовсім не видно тут,

Бог все любить, і поки ми ненавидимо один одного

Це музика віри, знайди його серед сірих мас.

Я перед ним чистий, і ось тобі хрест.

Новий білий лист і не судити мене, біс.

Не було квитків і місць, ти хоч убийся,

Але рейс скасовано був до небес.

Треба мабуть залишитися тут,

Вибору не було, мене станції не чекають;

І карту побито, додали ще туз.

Я у старту, поки бажає цього Ісус (Jesus).

Я бачу крізь відблиски вікон відображенням лики Святих,

Нанесених на полотно ікон, Значить я не один!

Це означає, що я ще живий, але витрачено часу,

Потім закінчили шалений бій.

Тут розбиті коліна.

Я на примирення начебто пішов у цьому шоу

Живих пантомім із самим самим собою.

Наражений лізе горе-боєць.

Вражений буде незабаром.

Така історія, вкрай схожа на життя кінець.

Апріорі — всього нічого, ніби крапля тут у морі.

А я, дивлячись назад, розумію,

Що прожито дарма було мною до¸травня,

Пів року тижнів і повір, це замкнене коло,

Де тиждень завжди вихідний.

Приспів:

Я знаю, Ти сильніший за мене стократ!

Ми сьогодні Тебе просимо про одне, але —

Відтепер не побачити вже в нас добра,

Душа на крок виявилася бездомною.

Віра, любов і надія були би ввічливі,

Якщо б жили роками ми скромно.

Врятуй, збережи, Боже, весь цей світ,

Люди благають і пам'ятають…

Боліла голова так,

Тіло летіло в нікуди, роблячи бардак.

Не було сил і бесило все жорстко,

А я наносив новий партак, так просто.

Щоб не було питань, на голову капюшон;

Я відхилений, від міста цього, вище воріт,

Ви самі загородили себе парканом,

Де я виходу позбавлений.

І входу, походу на горизонті не видно.

Лише біт нам потрібний сам,

Як Біттнер, на душу бальзам.

Я не солідний, швидше звичайний дворовий пацан.

Тут по п'ятах йдуть, це кругообіг, трут

Багато порід за наживу, але ніяк не за працю,

Поки ми живі, для тебе робимо звук,

То золота жила?

Ні, запитаючи, друже.

По суті я несу тобі в будинок багатотонний посил

Цих безпритульних ідей.

Наливай і пий, так без обличчя,

До кінця своїх шалених днів.

Грішний тут кожен із нас, будь тихіше

І прохання, не знання, не вішай ярлик.

Ви проїдали батіг, а на справі то самі живили гнів,

Але були в очі мені добрі.

Я би крилами між будинків та бетону,

Потім один би літав повз хмари або дахи.

Це спроба одним бути з мільйона душ

Вище, поки ти тут спиш.

Ніша знайома не багатьом

І ці дороги ведуть у той самий палац,

Небесного храму, де думки про Бога

Зігріють надію, любов і віру сердець!

Приспів:

Я знаю, Ти сильніший за мене стократ!

Ми сьогодні Тебе просимо про одне, але —

Відтепер не побачити вже в нас добра,

Душа на крок виявилася бездомною.

Віра, любов і надія були би ввічливі,

Якщо б жили роками ми скромно.

Врятуй, збережи, Боже, весь цей світ,

Люди благають і пам'ятають…