This Happy Madness [Estrada Branca] [The Frank Sinatra Collection] - Frank Sinatra, Antonio Carlos Jobim

What should I call this happy madness that I feel inside of me Sometime of wild October gladness that I never thought I’d see

What has become of all my sadness all my endless lonely sighs

Where are my sorrows now

What happened to the frown and is that self contented clown

Standing grinning in the mirror really me

I’d like to run through Central Park carve your initials in the bark

of every tree I pass for every one to see

I feel that I’ve gone back to childhood and I’m skipping through the wildwood

So excited that I don’t know what to do What do I care if I’m a juvenile I smile my secret little smile

Because I know the change in me is you

What should I call this happy madness all this unexpected joy

That turned the world into a baby’s bouncing toy

The god’s are laughing far above One of them gave a little shove

And I fell gaily gladly madly into love

Як назвати це щасливе божевілля, яке я відчуваю всередині себе.

Що стало з усім моїм сумом, усіма моїми нескінченними самотніми зітханнями

Де тепер мої печалі

Те, що трапилося з нахмуреним, і є тим самозадоволеним клоуном

Стою, усміхаючись у дзеркалі, справді я

Я хотів би пробігти Центральним парком, вирізати твої ініціали на корі

з кожного дерева, яке я проходжу, щоб побачити кожне

Я відчуваю, що повернувся у дитинство і стрибаю диким лісом

Такий схвильований, що не знаю, що робити Що мені хвилювати, якщо я неповнолітній, я посміхаюся своєю таємною усмішкою

Тому що я знаю, що зміна в мені — це ти

Як я називаю це щасливе божевілля всю цю несподівану радість

Це перетворило світ на стрибаючу іграшку немовляти

Боги сміються далеко вище. Один із них трохи штовхнув

І я весело закохався, шалено