Invisible Man - Shovels & Rope

Help me please, I’m lost in myself

I don’t know who I am, I don’t know anybody else

Are these my companions, is this my place

Can you still see my eyes, do I still have my face

The thoughts I had, they don’t stick with me

I can’t operate this confounded machine

I can’t move forward, I can’t look back

The past and the future all fade to black

I feel like a ship that’s sinking down

Till I put on my headphones and I remember the sound

Mining memories of who I used to be

Pieces of the puzzle that look like me

How can anybody understand

I’m fading away, I’m the invisible man

Is there anybody who can give me a voice

I hate to repeat it, but it’s not my choice

Oh my god I’m lost in time

Mother’s Day, Thanksgiving, Christmas, 4th of July

I can’t decide if I wanna laugh or cry

Cause everything’s confusing and I don’t know why

Wait, I do know why… I figured it out

But it’s gone again before I can open my mouth

But when I open my mouth and I’ve got something to say

It’s the same conversation I had yesterday

Yesterday and the day before

Maybe tomorrow, I don’t know anymore

Help me please, I’m lost in myself

I don’t know who I am, I don’t know anybody else

Are these my companions, is this my place

Can you still see my eyes, do I still have my face

The thoughts I had, they don’t stick with me

I can’t operate this confounded machine

I can’t move forward, I can’t look back

The past and the future just fade to black

I feel like a ship that’s sinking down

I put on my headphones and remember the sound

Is there anybody out there who can give me a voice

I hate to repeat it, but it’s not my choice

It’s not my choice

I hate to repeat it, but it’s not my choice…

Допоможіть мені, будь ласка, я загубився в собі

Я не знаю, хто я , я не знаю нікого іншого

Це мої супутники, чи це моє місце

Ти ще бачиш мої очі, чи є у мене обличчя

Думки, які в мене були, вони не прив’язуються до мене

Я не можу керувати цією заплутаною машиною

Я не можу рухатися вперед, я не можу озиратися назад

Минуле й майбутнє стають чорними

Я відчуваю себе як корабель, який тоне

Поки я не одягну навушники і не згадаю звук

Видобуток спогадів про те, ким я був раніше

Шматочки пазла, схожі на мене

Як хтось може зрозуміти

Я зникаю, я людина-невидимка

Чи є хтось, хто може дати мені голос

Мені не подобається повторюватися, але це не мій вибір

Боже мій, я загубився в часі

День матері, День подяки, Різдво, 4 липня

Я не можу вирішити сміятися чи плакати

Бо все заплутано, і я не знаю чому

Зачекайте, я знаю, чому… Я зрозумів

Але це знову зникло, перш ніж я встиг розкрити рот

Але коли я розкриваю рот і маю, що сказати

У мене була та сама розмова вчора

Вчора і позавчора

Можливо, завтра, я більше не знаю

Допоможіть мені, будь ласка, я загубився в собі

Я не знаю, хто я , я не знаю нікого іншого

Це мої супутники, чи це моє місце

Ти ще бачиш мої очі, чи є у мене обличчя

Думки, які в мене були, вони не прив’язуються до мене

Я не можу керувати цією заплутаною машиною

Я не можу рухатися вперед, я не можу озиратися назад

Минуле й майбутнє просто стають чорними

Я відчуваю себе як корабель, який тоне

Я одягаю навушники і пам’ятаю звук

Чи є хтось, хто може дати мені голос

Мені не подобається повторюватися, але це не мій вибір

Це не мій вибір

Мені не подобається повторюватися, але це не мій вибір…