Воздушный змей - Дюна

Ты прости меня, моя страна,

Что давно живу в плену дорог,

За бокалы крепкого вина.

От ошибок Бог не уберег.

За игру безумную мою

В дальних странах где не снег, не дождь.

Но такой, как ты, я не найду.

Жизнь она ведь правда, а не ложь.

Воздушный змей, его полет высок.

Лети к родимой стороне, милок.

И все мне кажется, мне кажется,

Налью сто грамм и свяжутся,

Две жизни как две нити в узелок.

И все мне кажется, мне кажется,

Налью сто грамм и свяжутся,

Ти пробач мені, моя країна,

Що давно живу в полоні доріг,

За келихи міцного вина.

Від помилок Бог не вберіг.

За гру шалену мою

В далеких країнах де не сніг, не дощ.

Але такий, як ти, я не знайду.

Адже життя воно правда, а не брехня.

Повітряний змій, його політ високий.

Лети до рідної сторони, любий.

І все мені здається, мені здається,

Наллю сто грам і зв'яжуться,

Два життя як дві нитки в вузлик.

І все мені здається, мені здається,

Наллю сто грам і зв'яжуться,