Laissez-les partir - 47ter

Des mois, des années, allongé sur un lit d’hôpital

Des mois, des années à songer qu’il faut pas trop qu’ils tardent

L’espoir est rongé, le cœur éponge les pleurs

Des fois c’est con mais c’est se condamner qui soulage sa peur

Et il y a rien de pire que la tristesse, de le voir dans les yeux de la miff

qui t’aime

Et il n’y a rien de pire que la détresse, de ne pas savoir où la vie t’entraine

Mais tu veux tout avancer, t’as retiré ta pensée

Est-ce que t’es sûr que c’est comme ça que ça devrait se passer

On ne pourra jamais se mettre à la place d’eux

On ne devrait jamais choisir à la place d’eux

On serait bien content de dire ce qu’on pense si on devait partir demain (mmm…

On ne pourra jamais se mettre à la place d’eux

On ne devrait jamais choisir à la place d’eux

On serait bien content de dire ce qu’on pense si on devait partir demain (mmm…

Laissez les partir (hey)

Laissez les partir (hey)

Laissez les s’en aller, sans parler, c’est à eux de choisir

Laissez les partir (hey)

Laissez les partir (hey)

Laissez les s’en aller, sans parler, c’est à eux de choisir

Quand la vie devient un cauchemar est-ce qu’elle vaut la peine

Quand tu la vois comme un taulard qui pourra pas purger sa peine

Où est-ce que je trouverai le moral, quand roulante sera ma chaise

Que c’est normal que le savoir que je peux mourir ça m’apaise

Je sais pas ce que je ferai si ça devait m’arriver demain

Je voudrai penser qu'à mon bonheur mais ce bâtard dépend des miens

Est-ce qu’ils voudront que je me batte, est-ce qu’ils voudront que je me barre

Est-ce qu’ils feront ce qu’ils feraient pour eux, putain je voudrais savoir

Laissez les partir (hey)

Laissez les partir (hey)

Laissez les s’en aller, sans parler, c’est à eux de choisir

Laissez les partir (hey)

Laissez les partir (hey)

Laissez les s’en aller, sans parler, c’est à eux de choisir

Laissez les partir (hey)

Laissez les partir (hey)

Laissez les s’en aller, sans parler, c’est à eux de choisir

Місяці, роки лежав на лікарняному ліжку

Місяці, роки роздумів про те, що вони не повинні зволікати занадто довго

Надія з’їдена, серце сльози витирає

Іноді це дурно, але засудження себе позбавляє від страху

І немає нічого гіршого, ніж смуток, бачачи це в очах мамочки

хто любить вас

І немає нічого гіршого за страждання, не знаючи, куди веде тебе життя

Але якщо ти хочеш рухатися далі, ти відключився

Ви впевнені, що так має бути?

Ми ніколи не зможемо поставити себе на їхнє місце

Ніколи не слід вибирати за них

Ми були б раді сказати, що думаємо, якби вирушили завтра (ммм...

Ми ніколи не зможемо поставити себе на їхнє місце

Ніколи не слід вибирати за них

Ми були б раді сказати, що думаємо, якби вирушили завтра (ммм...

Відпусти їх (гей)

Відпусти їх (гей)

Відпустіть їх, нічого говорити, це їхня справа

Відпусти їх (гей)

Відпусти їх (гей)

Відпустіть їх, нічого говорити, це їхня справа

Коли життя стає кошмаром, воно того варте

Коли ти бачиш її в'язницею, яка не може відбути покарання

Де я знайду бойовий дух, коли мій стілець котиться

Це нормально, що усвідомлення того, що я можу померти, мене заспокоює

Я не знаю, що я буду робити, якщо це трапиться зі мною завтра

Я хотів би думати тільки про своє щастя, але цей виродок залежить від мого

Чи захочуть вони, щоб я бився, чи захочуть, щоб я пішов геть

Чи зроблять вони те, що зробили б для них, блін, я хочу знати

Відпусти їх (гей)

Відпусти їх (гей)

Відпустіть їх, нічого говорити, це їхня справа

Відпусти їх (гей)

Відпусти їх (гей)

Відпустіть їх, нічого говорити, це їхня справа

Відпусти їх (гей)

Відпусти їх (гей)

Відпустіть їх, нічого говорити, це їхня справа