Ants Of The Sky - Between the Buried and Me

My teeth taste funny today… they seem more jagged than normal.

I"ve been told that I have been grinding them like the gears during my dream

hours…

I wonder if it"s just my thoughts fusing into one frequent dream…

one which parts with the night.

(There are frequent amongst the walking crawlers).

I saw them dragging the other day.

Scraping their knees and elbows against the bumpy pavement.

Blood tracks have been filling the streets.

Seems the high horse is taking them all home…

I can"t leave myself out.

Why should we sleep today…

why should we awake tomorrow?

We can just pop back a few and drift though this pre-programmed flight.

Across all oceans… a windy, noisy trek…

this seems to be what I"ve needed.

The view used to be better… lands are growing into one.

We wanted it this way.

We were brought up to grow into one.

I"m going to fly up soon and seek other lands. The soothing air of flight…

a bird"s eye view into what I"ve always imagined life could be.

Will it be sought after?

It might just be useless writing and ideas that laziness will corrupt in the

end.

Bones of dust need hardening.

I think the prescri

ption is found.

Sleep on… fly on.

In your mind, you can fly.

My teeth grin oddly today…

they seem to gleam more than normal.

Maybe it will be noticed.

(That"s all we ever asked for. Grinning through it all…)

(In the corner the thinker things: I seem more jagged than normal.

I am the episode of constant wandering.

A nomad in my own surroundings… this hand produces the nerve.)

Walking dead.

Сьогодні мої зуби дивні на смак… вони здаються більш зубчастими, ніж зазвичай.

Мені сказали, що я шліфував їх, як шестерні, під час свого сну

години…

Цікаво, чи це просто мої думки зливаються в один частий сон…

який розлучається з ніччю.

(Часто зустрічаються серед ходячих краулерів).

Я бачив, як вони тягнуться днями.

Шкрябають колінами та ліктями об нерівний тротуар.

Сліди крові заповнюють вулиці.

Здається, високий кінь забирає їх усіх додому…

Я не можу покинути себе.

Чому ми повинні спати сьогодні…

чому ми повинні прокидатися завтра?

Ми можемо просто повернути декілька і дрейфувати через цей заздалегідь запрограмований рейс.

Через усі океани… вітряний, галасливий шлях…

здається, це те, що мені потрібно.

Раніше вигляд був кращим… землі перетворюються в одне ціле.

Ми бажали таким чином.

Ми виховувались , щоб вирости в одне ціле.

Незабаром я злітаю й шукатиму інші країни. Заспокійливе повітря польоту…

Погляд з висоти пташиного польоту на те, яким, як я завжди уявляв, може бути життя.

Чи буде це шукати?

Це може бути просто марними записами та думками, які лінь зіпсує 

кінець.

Пилові кістки потребують загартування.

Я думаю, що рецепти

опцію знайдено.

Спати... літати.

У вашому розумі ви можете літати.

Сьогодні мої зуби дивно скреготать…

вони, здається, блищать більше, ніж зазвичай.

Можливо, це помітять.

(Це все, чого ми коли-небудь просили. Посміхаючись через усе…)

(У кутку мислитель каже: я видається більш нерівним, ніж зазвичай.

Я е епізод постійних блукань.

Кочівник у моєму власному оточенні… ця рука виробляє нерв.)

Ходячий мертвий.