Sun Of Nothing - Between the Buried and Me

Everywhere I look, they are there…

What is everyone doing?

Going to a home?

Everywhere I look, they are there…

What is everyone doing?

Going to a home?

To a place that makes us feel warm…

A place that grants us a smile.

Grants us a smile.

Seems like a very simple idea, but not hardly figured out.

I just see faces.

Faces staring blank as they go on with the routine.

I just see faces.

Faces staring blank as they go on with the routine.

This routine.

Nothing new… it’s time to go through with this.

This routine.

Nothing new… it’s time to go through with this.

This routine.

Nothing new… it’s time to go through with this.

A spaceman.

That’s what they say I am.

Nothing but a spaceman…

A spaceman.

That’s what they say I am.

Nothing but a spaceman…

Always pushing it all away.

Trying to get to that one place I call home.

The journey begins… forcing a new life with the unexplained…

A creeping rush that surrounds me.

Floating away.

Floating away.

Floating away.

Floating away.

Floating away.

Always pushing it all away.

Trying to get to that one place I call my home.

My own planet… I allowed this wish…

Unexpected… not knowing why.

Now knowing why.

Wonder why I question it now?

I’m my own planet…

Not many can experience this sensation.

Loneliness is creeping out…

Or in, however you think of it.

But it sure is surrounding me.

Maybe all the complaining is an occurrence of boredom.

I suppose it’s too late.

I am floating farther.

I am floating farther and farther away.

I am floating farther.

I am floating.

I did love, I did laugh, I did live.

A spaceman.

They say I am… a spaceman.

They say I am…

A spaceman.

They say I am… a spaceman.

They say I am…

Planets everywhere… my own destiny…

I’m floating towards the sun, the sun of nothing.

Floating towards the sun, the sun of nothing.

I have become the sun of nothing.

Nothing is here.

Memories are not clear.

I’m floating towards the sun, the sun of nothing.

Floating towards the sun, the sun of nothing.

Floating, floating, floating to the sun… farther away.

I can’t believe that’s what it has come to…

I never really had it all that bad.

I just looked around and never thought about the blank stares.

Blank stares.

They were looking into something much worse than what I thought I was.

Selfishness is a very sticky quality of this species.

Looking around… I don’t see any faces…

Yes, I am lonely.

It’s to be expected.

It’s to be expected.

Куди б я не глянув, вони там…

Що всі роблять?

Йдете до дома?

Куди б я не глянув, вони там…

Що всі роблять?

Йдете до дома?

У місце, де нам тепліше…

Місце, яке дарує нам усмішку.

Дарує нам усмішку.

Здається дуже простою ідеєю, але навряд чи зрозуміла.

Я бачу лише обличчя.

Обличчя дивляться тупі, поки вони продовжують виконувати рутину.

Я бачу лише обличчя.

Обличчя дивляться тупі, поки вони продовжують виконувати рутину.

Ця рутина.

Нічого нового… настав час розробити це.

Ця рутина.

Нічого нового… настав час розробити це.

Ця рутина.

Нічого нового… настав час розробити це.

Космонавт.

Так кажуть, що я є.

Нічого, крім космонавта…

Космонавт.

Так кажуть, що я є.

Нічого, крім космонавта…

Завжди відсуваючи все це.

Намагаюся дістатися до того місця, яке я називаю домом.

Подорож починається… змушуючи нове життя з незрозумілим…

Повзучий порив, який оточує мене.

Відпливає.

Відпливає.

Відпливає.

Відпливає.

Відпливає.

Завжди відсуваючи все це.

Намагаюся дістатися до того місця, яке я називаю своїм домом.

Моя власна планета… Я допустив це бажання…

Несподівано… не знаю чому.

Тепер знаю чому.

Цікаво, чому я задаваю це зараз?

Я моя власна планета…

Не багато хто може випробувати це відчуття.

Самотність виповзає...

Або в, як ви думаєте про це.

Але воно, безперечно, оточує мене.

Можливо, всі скарги — виникнення нудьги.

Я припускаю, що вже пізно.

Я пливу далі.

Я пливу все далі й далі.

Я пливу далі.

Я пливу.

Я любив, сміявся, жив.

Космонавт.

Кажуть, що я… космонавт.

Кажуть, я …

Космонавт.

Кажуть, що я… космонавт.

Кажуть, я …

Скрізь планети… моя власна доля…

Я пливу до сонця, сонця нічого.

Пливе до сонця, сонце нічого.

Я стала сонцем нічого.

Нічого тут немає.

Спогади не ясні.

Я пливу до сонця, сонця нічого.

Пливе до сонця, сонце нічого.

Пливе, пливе, пливе до сонця… далі.

Я не можу повірити, до чого все дійшло…

У мене ніколи не було все так погано.

Я просто озирнувся і ніколи не думав про пусті погляди.

Порожній погляд.

Вони шукали щось набагато гірше, ніж я вважав.

Егоїзм — дуже липка якість цього виду.

Озираючись навколо… Я не бачу жодного обличчя…

Так, я самотній.

Це слід очікувати.

Це слід очікувати.