The Galley - Accept

Pulling the weight up against the wind

The plight of the galley slave

Chained to this cold bench, six to the oar

Sentenced to an early grave

With iron in our souls and fire in our wrists

Slicing the waves and the sea

Rotting below, they’ll not let us go

Only mutiny or death set us free

Arms grow numb and the blood doth drip

To the beat of the drum, from the crack of the whip

We’re damned, to the Galley

We’re chained, to the Galley of pain

Damned, to the Galley

We’re slaves, chained to the Galley of pain

«The salt made the oar handles like shark skin

And our lips we’re cut to the gums

And you whipped us because we could not row

Will you never let us go?»

Splintered and split, the hands of the doomed

Endlessly toil by the hour

Bodies broken, shackled with hatred

As the soul grows sour

Off in the distance, the cry of the gulls

And the smell of approaching land

With our last ounce of strength, we pull to the shore

And dream to escape if we can

But Sirens attack, with their songs of love

Mermaids surround us as off we shove

Our arms still numb and the blood still drips

To the beat of the drum, from the crack of the whip

Damned, to the Galley

We’re chained, to the Galley of pain

Damned, to the Galley

We’re slaves, chained to the Galley of pain

We’re rotting in the Galley hole

Damned, to the Galley

We’re chained, to the Galley of pain

We’re damned, to the Galley

We’re slaves, chained to the Galley of pain

Only death will set us free…

Підтягування тягаря проти вітру

Тяжке становище раба галери

Прикутий до цієї холодної лави, шість до весла

Засуджений до ранньої могили

Із залізом у душі й вогнем у зап’ястях

Розрізання хвиль і моря

Гниючи внизу, вони не відпустять нас

Лише заколот чи смерть визволили нас

Руки німіють, кров капає

Під удар барабана, від тріску батога

Будьте прокляті, на Галере

Ми прикуті до галери болю

Проклятий, на Галеру

Ми раби, прикуті до Галери болю

«Сіль робила ручки весла схожими на шкіру акули

І наші губи ми розрізані до ясен

І ти шмагав нас, бо ми не могли веслувати

Ви ніколи не відпустите нас?»

Розколоті й розколоті руки приречених

Нескінченно трудитися щогодини

Тіла зламані, сковані ненавистю

Як душа кисне

Вдалині крик чайок

І запах землі, що наближається

З останньою унцією сили ми витягуємо до берега

І мріємо втекти, якщо можемо

Але Сирени атакують своїми піснями кохання

Русалки оточують нас, коли ми штовхаємося

Наші руки досі німіють, а кров ще капає

Під удар барабана, від тріску батога

Проклятий, на Галеру

Ми прикуті до галери болю

Проклятий, на Галеру

Ми раби, прикуті до Галери болю

Ми гниємо на камбузі

Проклятий, на Галеру

Ми прикуті до галери болю

Будьте прокляті, на Галере

Ми раби, прикуті до Галери болю

Тільки смерть звільнить нас…