Верные друзья - Сценакардия

Мы знакомы много лет —

Друга преданнее нет.

Вместе в школу и в кино

Вместе выросли мы, но…

Ты красива и нежна,

Ты всё больше мне нужна.

Я хочу тебя обнять

И чуть слышно прошептать.

Кто тебе сказал, что мы расстанемся

Если мы с тобой друг другу нравимся?

Были мы друзьями неразлучными —

Не заметили любви.

Верности давали обещание,

В щёчку целовались на прощание,

Но теперь горит другими чувствами

Сердце у меня в груди.

Как начать не знаю я,

Мы же верные друзья.

Я боюсь тебя терять,

Лучше буду я молчать.

Но дыханье горячо,

Мы сидим к плечу плечо.

Мы с тобой наедине

И я слышу в тишине.

Кто тебе сказал, что мы расстанемся

Если мы с тобой друг другу нравимся?

Были мы друзьями неразлучными —

Не заметили любви.

Верности давали обещание,

В щёчку целовались на прощание,

Но теперь горит другими чувствами

Сердце у меня в груди.

Кем мы были, нет мы не забыли!

Просто мы ещё тогда не знали, что любили!

Сами ждали, но не понимали,

Что не может помещать любовь остаться нам друзьями.

Но повода не было, повода не было, повода не было.

Поздно!

Теперь не можем быть мы друг без друга мы.

Всё так серьёзно!

Видимо, зря переживали мы!

Не будет наша дружба настоящей без любви!

Кто тебе сказал, что мы расстанемся

Если мы с тобой друг другу нравимся?

Были мы друзьями неразлучными —

Не заметили любви.

Верности давали обещание,

В щёчку целовались на прощание,

Но теперь горит другими чувствами

Сердце у меня в груди.

Ми знайомі багато років —

Друга відданіше немає.

Разом у школу та в кіно

Разом виросли ми, але...

Ти гарна і ніжна,

Ти все більше мені потрібна.

Я хочу тебе обійняти

І трохи чутно прошепотіти.

Хто тобі сказав, що ми розлучимося

Якщо ми с тобою один одному подобаємося?

Були ми друзями нерозлучними —

Не помітили кохання.

Вірності давали обіцянку,

Щечку цілувалися на прощання,

Але тепер горить іншими почуттями

Серце у мене в грудях.

Як почати не знаю я,

Ми ж вірні друзі.

Я боюся тебе втрачати,

Краще я мовчатиму.

Але дихання гаряче,

Ми сидимо до плеча плече.

Ми з тобою наодинці

Я чую в тиші.

Хто тобі сказав, що ми розлучимося

Якщо ми с тобою один одному подобаємося?

Були ми друзями нерозлучними —

Не помітили кохання.

Вірності давали обіцянку,

Щечку цілувалися на прощання,

Але тепер горить іншими почуттями

Серце у мене в грудях.

Ким ми були, ні ми не забули!

Просто ми ще тоді не знали, що любили!

Самі чекали, але не розуміли,

Що не може поміщати любов залишитися нам друзями.

Але приводу не було, приводу не було, приводу не було.

Пізно!

Тепер не можемо бути ми друг без друга ми.

Все так серйозно!

Мабуть, даремно переживали ми!

Не буде наша дружба справжньої без любові!

Хто тобі сказав, що ми розлучимося

Якщо ми с тобою один одному подобаємося?

Були ми друзями нерозлучними —

Не помітили кохання.

Вірності давали обіцянку,

Щечку цілувалися на прощання,

Але тепер горить іншими почуттями

Серце у мене в грудях.