На порядок выше - Каста, Ансамбль Ростовской Консерватории

Не забывай свои корни, помни:

Есть вещи на порядок выше, слышишь?

Говорят, отсюда надо сваливать по идее

Встать на ноги, завести семью, растить детей

И, может, это правильно

Но прошлое не может быть оставлено

И брошено, позже найдено

Не забывай свои корни, помни:

Есть вещи на порядок выше…

Эй, братка, постой, куда спешишь?

Присядь со мной, расскажи, как жизнь

Ты чё такой худой стал?

Курить будешь?

Не куришь?

Красавец

Какой раз уже бросаешь

Ты смотри, не узнал сразу — значит, я богатым буду

Сто лет тебя не видел, рассказывай, откуда ты

Куда спешишь, аж запыхался?

Скажи, может, с кем из наших старых виделся

Как там кто, все живы-здоровы?

Слава Богу

Да я-то что, не спрашивай, всего понемногу

Такая жизнь — в основном хуй пинаю

Сам знаешь… слушай, чё хотел спросить

Пацаны твои сказали, уезжаешь за границу жить

Это правда?

Да ты чё, а когда?

Послезавтра?!

Ну, даёшь, старик

Мог бы и позвонить… а чё так, надо ж проводить

И стало быть навсегда, едешь безвозвратно?

Ты хоть скажи куда… о, тогда понятно

Да ну, не зарекайся, ещё вернёшься обратно

Я и сам до дыр затёр шкуру эмигранта

Тебя ж я знаю как брата, а здесь несладко

Без базара, твоя правда

Что, хочешь досыта есть, хочешь крепко спать?

Тогда ты хули ты думаешь, давно надо было рвать

Да только видел я те рожи, ты там засохнешь

А заглянешь вовнутрь — от тоски сдохнешь

Там пусто, а ты, братан, русский

Тебе это важно, а остальное — хуй с ним

Пойми, здесь исповедь истова, искренность, истина

Душа на рассвете, как капля водки, чистая

А там ты будешь живым среди зомби

Незнайкой в Солнечном городе

Зато узнаешь цену золота улыбки русской девочки

Сравнишь её с импортной овечкой, что как икру их мечет

Я эту кухню знаю, лайнер поднимет в воздух

Поймёшь, что прогоняешь, да только поздно

Вижу, себя ты жалеешь — ну давай вперёд, смелее

Только не жги мостов да возвращайся скорее

Давай, братан, чиркани хоть пару строк оттуда

Пойду куплю чё похавать, прощаться не будем

Прощаться не будем, прощаться не будем

Прощаться не будем, прощаться не будем

Не забывай свои корни, помни:

Есть вещи на порядок выше, слышишь?

Не забывай свои корни, помни:

Есть вещи на порядок выше, слышишь?

Говорят, отсюда надо сваливать по идее

Встать на ноги, завести семью, растить детей

И, может, это правильно

Но прошлое не может быть оставлено

И брошено, позже найдено

Не забывай свои корни, помни:

Есть вещи на порядок выше, слышишь?

Не забывай свои корни, помни:

Есть вещи на порядок выше, слышишь?

Говорят, отсюда надо сваливать по идее

Встать на ноги, завести семью, растить детей

И, может, это правильно

Но прошлое не может быть оставлено

И брошено, позже найдено

Не забывай свои корни, помни:

Есть вещи на порядок выше (на порядок выше)

Не забувай своє коріння, пам'ятай:

Є речі на порядок вищі, чуєш?

Говорять, звідси треба звалювати за ідеєю

Встати на ноги, завести сім'ю, ростити дітей

І, може, це правильно

Але минуле не може бути залишено

І кинуто, пізніше знайдено

Не забувай своє коріння, пам'ятай:

Є речі на порядок вищі.

Гей, братку, стривай, куди поспішаєш?

Присядь зі мною, розкажи, як життя

Ти що такий худий став?

Куритимеш?

Чи не куриш?

Красень

Якого разу вже кидаєш

Ти дивися, не впізнав одразу — отже, я багатим буду

Сто років тебе не бачив, розказуй, ​​звідки ти

Куди поспішаєш, аж захекався?

Скажи, може, з ким із наших старих бачився

Як там хто, всі живі-здорові?

Слава Богу

Та я що, не питай, всього потроху

Таке життя — здебільшого хуй штурхаю

Сам знаєш… слухай, що хотів спитати

Пацани твої сказали, їдеш за кордон жити

Це правда?

Та ти че, а коли?

Післязавтра?

Ну, даєш, старий

Міг би й зателефонувати... а що так, треба ж проводити

І значить назавжди, їдеш безповоротно?

Ти хоч скажи куди… о, тоді зрозуміло

Та ну, не зарікайся, ще повернешся назад

Я й сам до дірок затер шкуру емігранта

Тебе ж я знаю як брата, а тут несолодко

Без базару, твоя правда

Що, хочеш досхочу їсти, хочеш міцно спати?

Тоді ти хулі ти думаєш, давно треба було рвати

Та тільки я бачив ті пики, ти там засохнеш

А зазирнеш усередину - від туги здохнеш

Там пусто, а ти, братане, російська

Тобі це важливо, а решта – хуй з ним

Зрозумій, тут сповідь шалена, щирість, істина

Душа на світанку, як крапля горілки, чиста

А там ти живеш серед зомбі

Незнайкою у Сонячному місті

Натомість дізнаєшся ціну золота посмішки російської дівчинки

Порівняєш її з імпортною овець, що як ікру їх мечет

Я цю кухню знаю, лайнер підніме у повітря

Зрозумієш, що проганяєш, та тільки пізно

Бачу, себе ти шкодуєш - ну давай уперед, сміливіше

Тільки не пали мостів та повертайся швидше

Давай, братику, чиркані хоч пару рядків звідти

Піду куплю че похоронити, не будемо прощатися

Прощатись не будемо, прощатись не будемо

Прощатись не будемо, прощатись не будемо

Не забувай своє коріння, пам'ятай:

Є речі на порядок вищі, чуєш?

Не забувай своє коріння, пам'ятай:

Є речі на порядок вищі, чуєш?

Говорять, звідси треба звалювати за ідеєю

Встати на ноги, завести сім'ю, ростити дітей

І, може, це правильно

Але минуле не може бути залишено

І кинуто, пізніше знайдено

Не забувай своє коріння, пам'ятай:

Є речі на порядок вищі, чуєш?

Не забувай своє коріння, пам'ятай:

Є речі на порядок вищі, чуєш?

Говорять, звідси треба звалювати за ідеєю

Встати на ноги, завести сім'ю, ростити дітей

І, може, це правильно

Але минуле не може бути залишено

І кинуто, пізніше знайдено

Не забувай своє коріння, пам'ятай:

Є речі на порядок вищі (на порядок вищі)