Я верю - 30.02

Мы, как старые баржи, увязли во лжи в двух футах от суши;

На поруки порокам отдав за гроши уставшие души.

Столько важных слов, несказанных слов.

Так просто найти причины;

Но, пока живёт Святая Любовь, Святая Любовь...

В сердцах миллионов людей — я верю, мы станем добрей.

Расскажи мне, как падал по чьей-то вине.

В жизни не без предательств.

Но похоже, мой друг, нам уютно вполне в плену обстоятельств.

Сколько раз в ответ мы слышали «Нет», и вниз опускали руки;

Но, пока искрится солнечный свет, солнечный свет...

В сердцах миллионов людей — я верю, мы станем добрей.

Счастье — в список заслуг, неудачи — судьбе.

Так проще, не спорю.

Каждый сам за себя, каждый сам по себе, в привычном миноре.

Медлит, ждёт, молчит, а время летит.

Одна жизнь — одно мгновение;

Но, пока огонь надежды горит, как прежде горит...

В сердцах миллионов людей — я верю, мы станем добрей.

Мы, как старые баржи, увязли во лжи в двух футах от суши;

На поруки порокам отдав за гроши уставшие души.

Столько важных слов, несказанных слов.

Так просто найти причины;

Но, пока живёт Святая Любовь, Святая Любовь...

В сердцах миллионов людей — я верю, мы станем добрей.

Ми, як старі баржі, загрузли на брехні за два фути від суші;

На поруки порокам віддавши за гроші втомлені душі.

Стільки важливих слів, невимовних слів.

Так легко знайти причини;

Але, поки що живе Святе Кохання, Святе Кохання...

У серцях мільйонів людей — я вірю, ми станемо добрішими.

Розкажи мені, як падав із чиєїсь провини.

У житті не без зрад.

Але схоже, мій друже, нам затишно цілком у полоні обставин.

Скільки разів у відповідь чули «Ні», і вниз опускали руки;

Але, поки іскриться сонячне світло, сонячне світло...

У серцях мільйонів людей — я вірю, ми станемо добрішими.

Щастя - до списку заслуг, невдачі - долі.

Так простіше, не сперечаюся.

Кожен сам за себе, кожен сам по собі, у звичному мінорі.

Зволікає, чекає, мовчить, а час летить.

Одне життя - одна мить;

Але, поки вогонь надії горить, як і раніше...

У серцях мільйонів людей — я вірю, ми станемо добрішими.

Ми, як старі баржі, загрузли на брехні за два фути від суші;

На поруки порокам віддавши за гроші втомлені душі.

Стільки важливих слів, невимовних слів.

Так легко знайти причини;

Але, поки що живе Святе Кохання, Святе Кохання...

У серцях мільйонів людей — я вірю, ми станемо добрішими.