На балконе - Несчастный Случай

Ты всегда возвращаешься, как ни в чем

не бывало, и двери своим ключом

отпираешь, и ночь за твоим плечом.

Что ты видишь?

Конечно, на кухне свет

Не потушен, и пепел от сигарет,

Как удушье, и кстати — меня здесь нет.

Припев:

Я стою на черте.

На черте, в черноте.

На балконе над городом,

В черном воздухе, в мокром облаке,

На балконе над городом,

Я держу в руке, словно яблоко,

Сердце свое.

Ты, возможно, впервые совсем одна

И без цели латаешь прорехи сна

На постели, где любит тебя Луна.

И, возможно, впервые не нужно слов,

И не нужно запах чужих духов

Под подушку прятать — я был таков.

Припев:

Я нырнул за черту.

За черту, в черноту.

На балконе над городом,

В черном воздухе, в мокром облаке,

На балконе над городом,

Я держу в руке, словно яблоко,

Сердце свое.

На балконе над городом…

На балконе над городом…

Не спугни меня, не то выроню

Сердце свое.

Ти завжди повертаєшся, як ні в чому

не бувало, і двері своїм ключем

відмикаєш, і ніч за твоїм плечем.

Що ти бачиш?

Звичайно, на кухні світло

Не гаслений, і попіл від сигарет,

Як задуха, і до речі мене тут немає.

Приспів:

Я стою на рисі.

На рисі, в чорні.

На балконі над містом,

У чорному повітрі, в мокрій хмарі,

На балконі над містом,

Я тримаю в руці, наче яблуко,

Серце своє.

Ти, можливо, вперше зовсім одна

І без мети латаєш дірки сну

На постелі, де тебе любить Місяць.

І, можливо, вперше не потрібно слів,

І не потрібно запах чужих духів

Під подушку ховати — я був такий.

Приспів:

Я пірнув за рису.

За рису, в чорноту.

На балконі над містом,

У чорному повітрі, в мокрій хмарі,

На балконі над містом,

Я тримаю в руці, наче яблуко,

Серце своє.

На балконі над містом…

На балконі над містом…

Не спугни мене, не то вироню

Серце своє.