С одесского кичмана - Несчастный Случай

С одесского кичмана

Сорвались два уркана,

Сорвались два уркана в дальний путь —

У Княжеской малины они остановились,

Они остановились отдохнуть.

«Товарищ, товарищ, болят таки мои раны,

Болят таки мои раны в глыбоке —

Одная заживает,

Другая нарываеть,

А третяя открылась на боке.»

Товарищ, товарищ, товарищ малохольный,

За что ж мы проливали нашу кровь?

За крашеные губки, коленки ниже юбки,

За эту распроклятую любовь.

Товарищ, товарищ, скажи ж ты моей маме,

Что сын ее погибнул на посте

С винтовкою в рукою и с шашкою в другою,

С улыбкою веселой на усте.

«Товарищ, товарищ, болят таки мои раны,

Болят таки мои раны в глыбоке —

Одная заживает,

Другая нарываеть,

А третяя открылась на боке.»

З одеського кічмана

Зірвалися два уркани,

Зірвалися два уркани в далекий шлях

У Княжої малини вони зупинилися,

Вони зупинилися відпочити.

«Товаришу, товаришу, болять таки мої рани,

Болять таки мої рани в глибокій —

Одна гоїться,

Інша наривати,

А третя відкрилася на боці.»

Товариш, товариш, товариш малохольний,

За що ж ми проливали нашу кров?

За фарбовані губки, коліна нижче спідниці,

За це розпрокляте кохання.

Товаришу, товаришу, скажи ж ти моєї мамі,

Що син її загинув на посту

З гвинтівкою в рукою і з шашкою в другою,

З посмішкою веселою на вусі.

«Товаришу, товаришу, болять таки мої рани,

Болять таки мої рани в глибокій —

Одна гоїться,

Інша наривати,

А третя відкрилася на боці.»