Вопросы любви - Несчастный Случай

У-у-у…

Вопросы любви…

Лу-ла-лу-ла-лу-у-у…

Вопросы любви…

Лу-ла-лу-ла-лу-у…

Многовековая традиция наших взаимоотношений с так называемыми женщинами

Говорит, что эти взаимоотношения становятся все более, более, более,

более и более тягостными.

Строятся, как правило, на половых амбициях, кончаются, как правило,

половыми увечьями.

Бездарными просьбами о каком-то прощении и совершенно гениальными подлостями и

гадостями.

Что хорошего можно, вообще говоря, сотворить из ребра?

Это кость, и не более того.

Более того — не самая лучшая кость!

Но я помню себя шестилетним, орущим навзрыд, посередке двора:

Это был первый случай, когда мне вкусить довелось

Вопросы любви.

Лу-ла-лу-ла-лу-у-у…

Вопросы любви…

Лу-ла-лу-ла-лу-у…

Вопросы любви…

Вот обиженный Богом Иосиф прибегает домой, его ждут уже — здрасьте, пожалуйста!

Два архангела курят у самых дверей, и под каждым крылом по обрезу.

Происходит примерно такой диалог: «Вы хозяин?»

«Хозяин» «Хозяйка сейчас занята,

полчаса погуляйте».

Он гуляет, гуляет, гуляет, и только к утру засыпает на шкурах облезлых.

А Мария молчит, и за завтраком снова молчит,

А чего не молчать-то, когда ей шестнадцать, а ему шестьдесят.

И архангелы шмыгают из-под окон, срок идет, молоточек стучит.

И уже, как слезинки, на усах его сивых висят

Вопросы любви…

Лу-ла-лу-ла-лу-у-у…

Вопросы любви…

Лу-ла-лу-ла-лу-у…

Вопросы любви…

Лу-ла-лу-ла-лу-у-у…

Вопросы любви…

Лу-ла-лу-ла-лу-у…

Вопросы любви…

Ты стоишь надо мной, заслоняя собой, как стеной, пламенеющий город,

И лежат на плечах твоих косы твои, как на ветвях разоренные гнезда,

По глазам твоим, детка, мне трудно понять, кто я: ворог тебе или дорог?

И чего надо делать: молиться тебе или гнать тебя, пока не поздно.

Так мы ищем в глазах наших женщин чего там не надо искать,

Отражаясь в их ясных глазах, как в зеркальном леще.

Так уходит последняя жизнь, последняя жизнь на то, чтоб понять,

Что скорее всего не имеют ответа ваще…

Вопросы любви…

Лу-ла-лу-ла-лу-у-у…

Вопросы любви…

Лу-ла-лу-ла-лу-у…

Вопросы любви…

Лу-ла-лу-ла-лу-у-у…

Вопросы любви…

Лу-ла-лу-ла-лу-у…

Вопросы любви…

Раз, два, три, четыре, пять, шесть, семь, восемь

Вопросов любви…

Девять, десять, одиннадцать, двенадцать, тринадцать, четырнадцать, пятнадцать

Вопросов любви…

Лу-ла-лу-ла-лу-у-у…

У-у-у…

Питання кохання…

Лу-ла-лу-ла-лу-у-у…

Питання кохання…

Лу-ла-лу-ла-лу-у...

Багатовікова традиція наших взаємин із так званими жінками

Каже, що ці взаємини стають дедалі більшими, більшими, більшими,

більш і більш тяжкими.

Будуються, як правило, на статевих амбіціях, закінчуються, як правило,

статевими каліцтвами.

Бездарними проханнями про якесь прощення і абсолютно геніальними підлостями і

гидоти.

Що доброго можна, взагалі кажучи, зробити з ребра?

Це кістка, і не більше.

Більше того - не найкраща кістка!

Але я пам'ятаю себе шестирічним, що кричить навзрид, посередині двору:

Це був перший випадок, коли мені скуштувати довелося

Питання кохання.

Лу-ла-лу-ла-лу-у-у…

Питання кохання…

Лу-ла-лу-ла-лу-у...

Питання кохання…

Ось скривджений Богом Йосип прибігає додому, на нього чекають уже — здрастуйте, будь ласка!

Два архангели курять біля самих дверей, і під кожним крилом по обрізу.

Відбувається приблизно такий діалог: «Ви господар?»

«Господар» «Господар зараз зайнятий,

півгодини погуляйте».

Він гуляє, гуляє, гуляє, і тільки до ранку засинає на шкурах облізлих.

А Марія мовчить, і за сніданком знову мовчить,

А чого не мовчати, коли їй шістнадцять, а йому шістдесят.

І архангели шмигають з-під вікон, термін іде, молоточок стукає.

І вже, як сльозинки, на вусах його сивих висять

Питання кохання…

Лу-ла-лу-ла-лу-у-у…

Питання кохання…

Лу-ла-лу-ла-лу-у...

Питання кохання…

Лу-ла-лу-ла-лу-у-у…

Питання кохання…

Лу-ла-лу-ла-лу-у...

Питання кохання…

Ти стоїш наді мною, затуляючи собою, як стіною, полум'яне місто,

І лежать на плечах твоїх коси твої, як на гілках розорені гнізда,

По очах твоїх, дитинко, мені важко зрозуміти, хто я: враг тобі чи дорогий?

І чого треба робити: молитися тобі або гнати тебе, поки не пізно.

Так ми шукаємо в очах наших жінок чого там не треба шукати,

Відбиваючись у їх ясних очах, як у дзеркальному лящі.

Так іде останнє життя, останнє життя на те, щоб зрозуміти,

Що швидше за все не мають відповіді ваще…

Питання кохання…

Лу-ла-лу-ла-лу-у-у…

Питання кохання…

Лу-ла-лу-ла-лу-у...

Питання кохання…

Лу-ла-лу-ла-лу-у-у…

Питання кохання…

Лу-ла-лу-ла-лу-у...

Питання кохання…

Раз, два, три, чотири, п'ять, шість, сім, вісім

Запитань кохання…

Дев'ять, десять, одинадцять, дванадцять, тринадцять, чотирнадцять, п'ятнадцять

Запитань кохання…

Лу-ла-лу-ла-лу-у-у…