Angina - Tristania

Through scornful declarence and lumnious eyes

The shadows enveil with the glorious night

Trespassing the sunset like thou hast before

Entreating the daylight to rage nevermore (nevermore, nevermore)

Angina striking Elysium

A frail remembrance glorificates the nightside-ascendance

Veiled underneath thy funereal skies

Ut te postremo donarem munere mortis

The winds they may haunt me in bloodredest skies

The moon may bewed the strangest of light

The clasp of indifference the conquering tide

The sweeping of daylight… my vigour’s decline

Angina striking Elysium

A frail remembrance glorificates the nightside-ascendance

Veiled underneath thy funereal skies

Ut te postremo donarem munere mortis

Thy Carrion Kind

Angina strikes Elysium… a frail remembrance

Thy Carrion Kind

Thy Carrion Kind

Angina strikes Elysium… a frail remembrance

Thy Carrion Kind

Carrion Kind

My Carrion Kind

Через зневажливу заяву та світлі очі

Тіні огортають славною ніччю

Переступивши захід сонця, як і раніше

Закликати денне світло до люті ніколи (ніколи, ніколи)

Стенокардія, що вражає Елізіум

Слабка пам’ять прославляє піднесення ночі

Завуальована під твоїм похоронним небом

Ut te postremo donarem munere mortis

Вітри, які вони можуть переслідувати мене на найкривавіших небесах

Місяць може випромінювати найдивніше світло

Застібка байдужості перемагає приплив

Дневне світло… занепад моєї сили

Стенокардія, що вражає Елізіум

Слабка пам’ять прославляє піднесення ночі

Завуальована під твоїм похоронним небом

Ut te postremo donarem munere mortis

Твій падальський вид

Стенокардія вражає Елізіум… слабкий спогад

Твій падальський вид

Твій падальський вид

Стенокардія вражає Елізіум… слабкий спогад

Твій падальський вид

Вид падли

Мій Падлий рід