Не про нас - XENA

Зеленью в небо ушёл горизонт,

Туманом застелен этот летний сон.

Вспомнишь - не вспомнишь губы в губах,

Я растворяюсь в чёрно-белых снах.

А на теле тают капельки россы,

В воздухе витает запах красоты.

В зеркало впадает взор влюблённых глаз

И не исчезает, нет - это не про нас.

Сердце не ходит и не стучит,

А по дороге за тобой бежит.

Не успеваю угнаться за ним,

Я отдаляюсь, оно стало твоим.

А на теле тают капельки россы,

В воздухе витает запах красоты,

В зеркало впадает взор влюблённых глаз

И не исчезает, нет - это не про нас.

Я опускаюсь в руки судьбы,

Я отказалась от своей мечты.

Я не жалею, я так хочу:

Тебя отпускаю, хотя так люблю, так люблю, так люблю!

А на теле тают капельки россы,

В воздухе витает запах красоты.

В зеркало впадает взор влюблённых глаз

И не исчезает, нет - это не про нас, это не про нас, это не про нас.

Это не про нас, это не про нас, это не про нас, это не про нас, это не про нас.

Зеленню в небо пішов обрій,

Туманом застелений цей літній сон.

Згадаєш - не згадаєш губи в губах,

Я розчиняюсь у чорно-білих снах.

А на тілі тануть крапельки роси,

У повітрі витає запах краси.

У дзеркало впадає погляд закоханих очей

І не зникає, ні – це не про нас.

Серце не ходить і не стукає,

А дорогою за тобою біжить.

Не встигаю наздогнати його,

Я віддаляюсь, воно стало твоїм.

А на тілі тануть крапельки роси,

У повітрі витає запах краси,

У дзеркало впадає погляд закоханих очей

І не зникає, ні – це не про нас.

Я опускаюсь у руки долі,

Я відмовилася від мрії.

Я не жалкую, я так хочу:

Тебе відпускаю, хоч так люблю, так люблю, так люблю!

А на тілі тануть крапельки роси,

У повітрі витає запах краси.

У дзеркало впадає погляд закоханих очей

І не зникає, ні – це не про нас, це не про нас, це не про нас.

Це не про нас, це не про нас, це не про нас, це не про нас, це не про нас.