Молекула ветра - Электропартизаны

УБИТЬ СВОЕ ТЕЛО ЧТОБ ОСТАТЬСЯ СОБОЙ ГОРСТКОЙ ПЕПЛА В ЧУЖОЙ ЗЕМЛЕ

ИЛИ УЙТИ БЕЗУМНОЙ МОЛЕКУЛОЙ В БОЙ ТОЧКОЙ ЦВЕТА ПРОПАВ ВО МГЛЕ

ВЕСНА ИЗРАНЕНА ЛЕЗВИЕМ ЛЬДА СТЫЛЫЙ ВЕТЕР ИЩЕТ ОГНЯ

ЧЕРЕЗ ПЛЕЧО ПЛЮЕТ ПРИПЕВ В НИКУДА НЕМОЙ ПЕВЕЦ УХОДЯЩЕГО ДНЯ

Я МОЛЕКУЛА ВЕТРА

Я ТВОЙ ЗАБЫТЫЙ ТОВАРИЩ

ПЬЯНЫЙ ЗАПАХ НОВЫХ ПОЖАРИЩ

СВЕТОВОЙ ГОД БЕЗ ОДНОГО КИЛОМЕТРА

ВПИЛСЯ В СЕРДЦЕ ТЕРНОВЫЙ ВЕНЕЦ, ВЯНЕТ ИМЯ ЦВЕТКОМ НА СНЕГУ

ЖЕСТОКОЙ ПРАВДОЙ КАЗНЕННЫЙ ЛЖЕЦ Я ВОСКРЕСНУ, НО ПЕТЬ НЕ СМОГУ

КАК ЭТО СТРАННО ВИДЕТЬ С НЕБЕС ТЕЛА, ЗАВЕРНУТЫЕ В ЗНАМЕНА

НАДЕЖДЫ БЕЛЫЙ ФЛАГ ЛЮБВИ КРАСНЫЙ КРЕСТ,

ВСЕ БЛИЖЕ ВЕРА К ЗЕМЛЕ ДА К ТОПКЕ ИКОНА

РАЗБИТЫЕ БУТЫЛКИ НА ОБОЧИНЕ СОЛНЦЕ НА РВАНЫХ КРАЯХ

СТРЕЛКИ ЧАСОВ ЗАТОЧЕНЫ ЧТОБЫ СТАТЬ КЛИНКАМИ В БОЯХ

ЗАПАХОМ СМЕРТИ НОЧИ ПОЛНЫ ЛИШЬ НЕМНОГО ЛЮБВИ В ОСКОЛКАХ ДНЯ

С КРЫШИ ПАДАЕТ ЛЕД НА ПОРОГЕ ВЕСНЫ ПУТЬ ВПЕРЕД ДЛЯ ИНОГО МЕНЯ

Я МОЛЕКУЛА ВЕТРА

Я ТВОЙ ЗАБЫТЫЙ ТОВАРИЩ

ПЬЯНЫЙ ЗАПАХ НОВЫХ ПОЖАРИЩ

СВЕТОВОЙ ГОД БЕЗ ОДНОГО КИЛОМЕТРА

ВБИТИ СВОЄ ТІЛО ЩОБ ЗАЛИШИТИСЯ САБІЙ ГОРСТКОЮ ПОПЛА В Чужій землі

АБО ПІТИ БЕЗУМНОЮ МОЛЕКУЛОЮ В БІЙ ТОЧКОЮ КОЛЬОРА ПРОПАВ У МГЛІ

ВЕСНА ЗРАНЕНА ЛЕЗОМ ЛЬОДУ

ЧЕРЕЗ ПЛЕЧО ПЛЮЄ ПРИСПІВ У НІКУДИ НІМИЙ СПІВАК ДОГЛЯДНОГО ДНЯ

Я МОЛЕКУЛА ВІТРУ

Я ТВИЙ ЗАБУТИЙ ТОВАРИЩ

П'ЯНИЙ ЗАПАХ НОВИХ ПОЖЕЖІВ

СВІТЛОВИЙ РІК БЕЗ ОДНОГО КІЛОМЕТРА

ВПИВСЯ В СЕРЦЕ ТЕРНОВИЙ ВЕНЕЦЬ, В'ЯНЕ ІМ'Я КВІТКОМ НА СНІГУ

ЖОРСТОЮ ПРАВДОЮ Стратливий брехень Я НЕДІЛЬНУ, АЛЕ СПІВАТИ НЕ ЗМОГУ

ЯК ЦЕ ДИВНО БАЧИТИ З НЕБЕЗ ТІЛА, ЗАВЕРНУТІ В¸ЗНАМУ

НАДІЇ БІЛИЙ Прапор КОХАННЯ ЧЕРВОНИЙ ХРЕСТ,

ВСЕ БЛИЖЧЕ ВІРА ДО ЗЕМЛІ ТА ДО ТОПКИ ІКОНА

РОЗБИТІ БУТИЛКИ НА ОБРАННЯ СОНЦЕ НА РВАНИХ КРАЯХ

СТРІЛКИ ГОДИННИКІ ЗАТОЧЕНІ ЩОБ СТАТИ КЛИНКАМИ У БОЯХ

ЗАПАХОМ СМЕРТІ НОЧІ ПОВНІ ЛИШЕ ТРОХУ КОХАННЯ В ОСКОЛКАХ ДНЯ

З ДАХУ ПАДАЄ ЛІД НА ПОРОГІ ВЕСНИ ШЛЯХ ВПЕРЕД ДЛЯ ІНОГО МЕНЕ

Я МОЛЕКУЛА ВІТРУ

Я ТВИЙ ЗАБУТИЙ ТОВАРИЩ

П'ЯНИЙ ЗАПАХ НОВИХ ПОЖЕЖІВ

СВІТЛОВИЙ РІК БЕЗ ОДНОГО КІЛОМЕТРА