Verdammt ich lieb Dich - Matthias Reim

Ich ziehe durch die Straßen bis nach Mitternacht

Hab' das früher auch gern gemacht

Ich brauche dich — dafür nicht

Ich sitz am Tresen, trinke noch 'n Bier

Früher waren wir oft gemeinsam hier

Das macht mir, macht mir nichts

Gegenüber sitzt ein Typ wie 'n Bär

Ich stell mir vor, wenn das dein Neuer wär'

Das juckt mich — überhaupt nicht

Auf einmal packt’s mich, ich geh auf ihn zu

Und mach ihn an «Lass meine Frau in Ruh'!»

Er fragt nur: «Hast du 'n Stich?»

Und ich denke schon wieder nur an dich

Verdammt, ich lieb' dich, ich lieb' dich nicht

Verdammt, ich brauch dich, ich brauch dich nicht

Verdammt, ich will dich, ich will dich nicht

Ich will dich nicht verlier’n

Verdammt, ich lieb' dich, ich lieb' dich nicht

Verdammt, ich brauch dich, ich brauch dich nicht

Verdammt, ich will dich, ich will dich nicht

Ich will dich nicht verlier’n

So langsam fällt mir alles wieder ein

Ich wollt doch nur ein bisschen freier sein

Jetzt bin ich’s, oder nicht?

Ich passte nicht in deine heile Welt

Doch die und du ist was mir jetzt so fehlt

Ich glaub das einfach nicht

Gegenüber steht ein Telefon

Es lacht mich ständig an voll Hohn

Es klingelt, klingelt aber nicht

Sieben Bier, zuviel geraucht

Das ist es, was ein Mann so braucht

Doch niemand, niemand sagt «Hör auf!»

Und ich denke schon wieder nur an dich

Verdammt, ich lieb' dich, ich lieb' dich nicht

Verdammt, ich brauch dich, ich brauch dich nicht

Verdammt ich will dich, ich will dich nicht

Ich will dich nicht verlier’n

Verdammt, ich lieb' dich, ich lieb' dich nicht

Verdammt, ich brauch dich, ich brauch dich nicht

Verdammt, ich will dich, ich will dich nicht

Ich will dich nicht verlier’n

Verdammt, ich lieb' dich, ich lieb' dich nicht

Verdammt, ich brauch dich, ich brauch dich nicht

Verdammt, ich will dich, ich will dich nicht

Ich will dich nicht verlier’n

Verdammt, ich lieb dich, ich lieb dich nicht

Verdammt, ich brauch dich, ich brauch dich nicht

Verdammt, ich will dich, ich will dich nicht

Ich will dich nicht verlier’n

Я буду блукати вулицями до півночі

Колись мені теж подобалося це робити

Ти мені потрібен — не для цього

Сиджу в барі, п’ю ще одне пиво

Раніше ми часто були тут разом

Мене це не бентежить, не бентежить

Навпроти мене, як ведмідь, сидить хлопець

Я уявляю, якби це був твій новий хлопець

Мене це свербить — зовсім ні

Раптом це захоплює мене, я підходжу до нього

І змусити його «Залиш мою дружину в спокої!»

Він просто запитує: «У вас є шов?»

І я знову тільки про тебе думаю

Блін, я люблю тебе, я тебе не люблю

Блін, ти мені потрібен, ти мені не потрібен

Блін, я хочу тебе, я не хочу тебе

Я не хочу тебе втрачати

Блін, я люблю тебе, я тебе не люблю

Блін, ти мені потрібен, ти мені не потрібен

Блін, я хочу тебе, я не хочу тебе

Я не хочу тебе втрачати

Потихеньку все згадую

Я просто хотів бути трохи вільнішим

Тепер це я, чи не так?

Я не вписувався у твій ідеальний світ

Але вона і ти – це те, за чим я зараз так сумую

Просто я так не думаю

Навпроти є телефон

Воно постійно сміється наді мною, повне презирства

Дзвонить, але не дзвонить

Сім пив, викурених забагато

Це те, що так потрібно чоловікові

Але ніхто, ніхто не каже «Припини!»

І я знову тільки про тебе думаю

Блін, я люблю тебе, я тебе не люблю

Блін, ти мені потрібен, ти мені не потрібен

Блін, я хочу тебе, я не хочу тебе

Я не хочу тебе втрачати

Блін, я люблю тебе, я тебе не люблю

Блін, ти мені потрібен, ти мені не потрібен

Блін, я хочу тебе, я не хочу тебе

Я не хочу тебе втрачати

Блін, я люблю тебе, я тебе не люблю

Блін, ти мені потрібен, ти мені не потрібен

Блін, я хочу тебе, я не хочу тебе

Я не хочу тебе втрачати

Блін, я люблю тебе, я тебе не люблю

Блін, ти мені потрібен, ти мені не потрібен

Блін, я хочу тебе, я не хочу тебе

Я не хочу тебе втрачати