Britten: Matinées musicales, Op. 24 - 2. Nocturne - National Philharmonic Orchestra, Richard Bonynge, Бенджамин Бриттен

The splendour falls

On castle walls

And snowy summits old in story

The long light shakes

Across the lakes

And the wild cataract leaps in glory

Blow, bugle, blow

Set the wild echoes flying!

Bugle, blow

Answer, echoes, answer

Dying, dying, dying, dying, dying, dying

Oh hark, oh hear

How thin and clear

And thinner, clearer, farther going

Oh, sweet and far

From cliff and scar

The horns of Elfland faintly blowing

Blow, let us hear

The purple glens replying

Bugle, blow

Answer, echoes, answer

Dying, dying, dying, dying, dying, dying

Oh love, they die

In yon rich sky!

They faint on hill or field or river!

Our echoes roll

From soul to soul

And grow forever and forever!

Blow, bugle, blow

Set the wild echoes flying!

And answer, echoes, answer

Dying, dying, dying, dying, dying, dying

Пишність падає

На стінах замку

І засніжені вершини давні в історії

Довге світло тремтить

Через озера

І дика катаракта стрибає в славі

Удар, горн, удар

Налаштуйте дике ехо в політ!

Стеклярус, удар

Відповідь, відлуння, відповідь

Вмираю, вмираю, вмираю, вмираю, вмираю, вмираю

О чуй, ой чуй

Який тонкий і чіткий

І тонше, чіткіше, далі йде

Ой, мило й далеко

Від скелі та шраму

Слабо дмухають роги Ельфії

Думайте, давайте почуємо

Відповідають пурпурові долини

Стеклярус, удар

Відповідь, відлуння, відповідь

Вмираю, вмираю, вмираю, вмираю, вмираю, вмираю

О, любов, вони вмирають

На багатому небі!

Вони втрачають свідомість на пагорбі, полі чи річці!

Котить наше відлуння

Від душі до душі

І рости вічно і вічно!

Удар, горн, удар

Налаштуйте дике ехо в політ!

І відповідай, луною, відповідай

Вмираю, вмираю, вмираю, вмираю, вмираю, вмираю