Car Crash - Hotel Books

It was problematic at best to perceive existence with a myopic lens I embedded

into myself

My lack of gestures limited the effectiveness of my delivery and all she begged

for was deliverance

Just soft, eloquent passages that provided closure.

Not answers, just closure

And I somehow fashioned together an array of broken glass that looked enough

like a vase that it would pass

And she would find a way to keep her roses watered and alive again,

when deep down I was broken

Prized among the lacklustre thieves immune to pain but pain by immunity

She beckoned me and she lessened me because no other love would accommodate my

blind fold so easily

And I was afraid of change, but I was afraid of not changing

I was afraid of change, but I was afraid of not changing

Then a quick flood of blood infecting my brain, dashboard you, dashboard blank

slate

My narrow lens no longer mattered, no longer weighed in and neither did your

fear, or your insecurities, or your smile

Because in three seconds fate circumvented a concrete divider, followed by

seven seconds of nervous prayer, nervous cursing, nervous something

As poisonous as the snake it came from the oppression presented on my God

forsaken lies limited it even more

Followed by seven seconds of promising myself if I survived I would stop

bargaining I would stop pushing off effort in exchange for more time,

I would stop neglecting civil spiritual and personal duties or promises,

which ever it may be, neither seemed likely at that point

Followed by two seconds, the longest two seconds I’ve ever experienced of lying

to myself, lying to my God and lying to you

The words «I love you"seemed so broken and so inaccurate and the words «I promise"seem so trite and so distant.

But so foolish a passenger caught up in this accident, nothing mattered beyond

the fact that I was damaged and I was hurting physically

Yet somehow I found the strength to thank my God I was a survivor and that’s

when I heard the fate of the driver

Three seconds later, closure, not answers.

Just closure.

Lost in the wreckage as a soul ascended, I love you

Lost in the wreckage as a soul ascended, I love you

And every day I wish we could trade places;

because you were the first person

that loved me in any real way, and now I stand six feet above where you lay

And if I get one thing right in this life I pray that it’ll be sharing love

with everybody, the same love that you shared with me.

You call me down here and I hear your voice and the sound of my heart breaking

and I pray to God you’re still awake

And I taught myself how to forget that sometimes life will try to convince you

there’s a such thing as regret

But I found it to be a lie, the same lie I found when I looked in your eyes

after it was said and done

Scream hallelujah until you come alive, the devil came for our lungs but he

left with our love

Scream hallelujah until you come alive, I inhaled this world for so long that I

tore out my lungs

У кращому випадку було проблематично сприйняти існування за допомогою короткозорого об’єктива, який я вставив

в себе

Моя відсутність жестів обмежила ефективність мого доставлення та всього, що вона благала

бо було визволення

Просто м’які, красномовні пасажі, які забезпечували закриття.

Не відповіді, просто закриття

І я якимось чином створив цілий ряд битого скла, який виглядав достатньо

як ваза, яку пройде

І вона знайде спосіб, щоб троянди залишалися политими й знову живими,

коли в глибині душі я був зламаний

Цінується серед тьмяних злодіїв, які мають імунітет до болю, але біль імунітетом

Вона поманила мене і принизила, тому що жодна інша любов не влаштувала б моє

так легко скласти сліпу

І я боявся змін, але боявся не змінитися

Я боявся змін, але боявся не змінитися

Потім швидкий потік крові заразив мій мозок, панель приладів, панель приладів порожня

шифер

Мій вузький об’єктив більше не важить, не важить і ваше

страх, або ваша невпевненість, чи ваша посмішка

Тому що за три секунди доля обійшла бетонну перегородку, а за нею

сім секунд нервової молитви, нервової лайки, нервування чогось

Настільки ж отруйна, як змія, вона виникла від гноблення мого Бога

покинута брехня ще більше обмежила це

А потім 7 секунд обіцяння собі, якщо виживу, зупинюся

торгуватися, я перестав би відштовхувати зусилля в обмін на більше часу,

Я б перестав нехтувати громадянськими духовними та особистими обов’язками чи обіцянками,

що б це не було, на той момент ні те, ні інше не здавалося ймовірним

Потім дві секунди, найдовші дві секунди, які я коли-небудь відчував брехати

собі, брехати моєму Богу і брехати вам

Слова «Я люблю тебе» здавалися такими розбитими та такими неточними, а слова «Я обіцяю » здаються такими банальними та такими далекими.

Але такий дурний пасажир, який потрапив у цю аварію, більше нічого не має значення

той факт, що я був пошкоджений і мені завдавалося фізичної травми

Але якимось чином я знайшов у собі сили подякувати своєму Богу, що я вижив, і це

коли я почув про долю водія

Через три секунди закриття, а не відповіді.

Просто закриття.

Загублений у уламках, коли душа піднялася, я люблю тебе

Загублений у уламках, коли душа піднялася, я люблю тебе

І кожен день я бажаю, щоб ми мінялися місцями;

бо ти був першою людиною

який любив мене в будь-якій справі, і тепер я стою на шість футів вище того місця, де ти лежав

І якщо я щось владнаю в цім житті, я молюсь, щоб це поділитися любов’ю

з усіма та сама любов, якою ти поділився зі мною.

Ти кличеш мене сюди, і я чую твій голос і звук мого серця

і я молю бога, що ти ще не спиш

І я навчив себе, як забути, що іноді життя намагається переконати тебе

є така річ, як жаль

Але я виявив, що це брехня, та сама брехня, яку я знайшов, коли подивився в твої очі

після того, як це було сказано і зроблено

Кричи алілуя, поки не оживеш, диявол прийшов на наші легені, але він

залишили з нашою любов'ю

Кричи алілуя, поки ти не оживеш, я так довго вдихнув цей світ, що

вирвало мені легені