The Chronicles of a Bohemian Teenager (Pt. One) - Get Cape. Wear Cape. Fly

I was stuck in minor chords

I’ve been here once before

With environmental echoes

By your baggage on my floor

So get over here

Let’s grab ourselves another beer

To drink until tomorrow

To forget that we’re still alive

Drinking to forget

Always breeds regret

And disillusioned faces upon

Friends that we’ve seldom met

I do believe that my

Self-constructed alibi

Is cracking under pressure

Whilst I’m breaking on the inside

Sick of making sure

I’m sick of sitting with my hands trapped, falling on my back and

Telling people I know

More than they needed to know

And this song is more

Than a self-indulgent rant, it’s closure for the times that

I’ve let you down

You know I need you around

Well, I’m still here

Long overdue

But it feels like you’re in a life of pastures new

So this one’s for the friends

And also for the sound

Of distant laughter, acting as

Reminders.

In a town

That made us feel at home

We broke our backs on floors of stone

But I’d rather wake there any day

Than wake up here alone

Baa, ba ba ba ba

Baa, ba ba ba ba

Baa, ba ba ba ba

Baa, ba ba ba ba

Baa, ba ba ba ba

Baa, ba ba ba ba

Baa, ba ba ba ba

So this one’s for the friends

And also for the sound

Of distant laughter, acting as

Reminders.

In a town

That made us feel at home

We broke our backs on floors of stone

But I’d rather wake there any day

Than wake up here alone

Baa, da ba ba ba

Baa, da ba ba ba

Baa, da ba ba ba

Baa, da ba ba ba

Baa, da ba ba ba

Baa, da ba ba ba

Baa, da ba ba ba

Baa, da ba ba ba

Я застряг у мінорних акордах

Я вже був тут один раз

З екологічним відлунням

Вашим багажем на моєму поверсі

Тож підійди сюди

Давайте візьмемо собі ще одне пиво

Випити до завтра

Щоб забути, що ми ще живі

Пити, щоб забути

Завжди породжує жаль

І розчаровані обличчя

Друзі, яких ми рідко зустрічаємо

Я вважаю, що мій

Самостійне алібі

Розтріскується під тиском

Поки я ламаю зсередини

Набридло переконуватися

Мені набридло сидіти із затиснутими руками, падати на спину та

Розповідаю людям, яких знаю

Більше, ніж їм потрібно було знати

І ця пісня більше

Це закриття для тих часів

я тебе підвела

Ти знаєш, що ти мені потрібен

Ну, я все ще тут

Давно назріла

Але таке відчуття, ніби ви потрапили в нове життя пасовищ

Тому це для друзів

А також за звук

Віддаленого сміху, виконуючи роль

Нагадування.

У містечку

Завдяки цьому ми відчували себе як вдома

Ми зламали спини об кам’яні підлоги

Але я хотів би прокинутися там будь-якого дня

Чим прокидатися тут на самоті

Ба-ба-ба-ба-ба

Ба-ба-ба-ба-ба

Ба-ба-ба-ба-ба

Ба-ба-ба-ба-ба

Ба-ба-ба-ба-ба

Ба-ба-ба-ба-ба

Ба-ба-ба-ба-ба

Тому це для друзів

А також за звук

Віддаленого сміху, виконуючи роль

Нагадування.

У містечку

Завдяки цьому ми відчували себе як вдома

Ми зламали спини об кам’яні підлоги

Але я хотів би прокинутися там будь-якого дня

Чим прокидатися тут на самоті

Баа, да ба ба ба

Баа, да ба ба ба

Баа, да ба ба ба

Баа, да ба ба ба

Баа, да ба ба ба

Баа, да ба ба ба

Баа, да ба ба ба

Баа, да ба ба ба