The Wreck of the Edmund Fitzgerald - Gordon Lightfoot

The legend lives on from the Chippewa on down

Of the big lake they called Gitche Gumee

The lake, it is said, never gives up her dead

When the skies of November turn gloomy

With a load of iron ore twenty-six thousand tons more

Than the Edmund Fitzgerald weighed empty

That good ship and true was a bone to be chewed

When the «Gales of November» came early

The ship was the pride of the American side

Coming back from some mill in Wisconsin

As the big freighters go, it was bigger than most

With a crew and good captain well seasoned

Concluding some terms with a couple of steel firms

When they left fully loaded for Cleveland

And later that night when the ship’s bell rang

Could it be the north wind they’d been feelin'?

The wind in the wires made a tattle-tale sound

And a wave broke over the railing

And ev’ry man knew, as the captain did too

'twas the «Witch of November» come stealin'

The dawn came late and the breakfast had to wait

When the Gales of November came slashin'

When afternoon came it was freezin' rain

In the face of a hurricane west wind

When suppertime came the old cook came on deck sayin'

«Fellas, it’s too rough t’feed ya»

At seven P.M.

a main hatchway caved in;

he said

«Fellas, it’s bin good t’know ya!»

The captain wired in he had water comin' in

And the good ship and crew was in peril

And later that night when 'is lights went outta sight

Came the wreck of the Edmund Fitzgerald

Does any one know where the love of God goes

When the waves turn the minutes to hours?

The searchers all say they’d have made Whitefish Bay

If they’d put fifteen more miles behind 'er

They might have split up or they might have capsized;

They may have broke deep and took water

And all that remains is the faces and the names

Of the wives and the sons and the daughters

Lake Huron rolls, Superior sings

In the rooms of her ice-water mansion

Old Michigan steams like a young man’s dreams;

The islands and bays are for sportsmen

And farther below Lake Ontario

Takes in what Lake Erie can send her

And the iron boats go as the mariners all know

With the Gales of November remembered

In a musty old hall in Detroit they prayed

In the «Maritime Sailors' Cathedral»

The church bell chimed 'til it rang twenty-nine times

For each man on the Edmund Fitzgerald

The legend lives on from the Chippewa on down

Of the big lake they call Gitche Gumee

«Superior,» they said, «never gives up her dead

When the gales of November come early!»

Легенда живе від Чіппеви вниз

Велике озеро, яке вони назвали Гітче Гумі

Кажуть, що озеро ніколи не видасть її мертвої

Коли листопадове небо стає похмурим

З завантаженням залізної руди на двадцять шість тисяч тонн більше

Чим Едмунд Фіцджеральд важив порожній

Цей добрий і правдивий корабель був кісткою, яку вось жувати

Коли «листопадові бури» настали рано

Корабель був гордістю американської сторони

Повертаюся з якогось млина у Вісконсіні

Що стосується великих вантажних суден, то він був більшим за більшість

З екіпажем і хорошим капітаном, добре досвідченим

Укладаємо деякі умови з кількома металургійними компаніями

Коли вони виїхали повністю завантаженими до Клівленда

А пізніше тієї ночі, коли пролунав дзвінок корабля

Чи міг це бути північний вітер, який вони відчували?

Вітер у проводах видавав казковий звук

І хвиля зірвалася через перила

І кожен знав, як і капітан

"Відьма листопада" вкрала"

Світанок настав пізно, і сніданку довелося чекати

Коли настали листопадові бурі

Коли настав день, пав морозний дощ

Перед обличчям ураганного західного вітру

Коли настав час вечері, старий кухар вийшов на палубу й сказав:

«Друзі, це занадто грубо вас годувати»

О сьомій годині вечора

провалився головний люк;

він сказав

«Друзі, добре вас знати!»

Капітан підключився, у нього була вода

І хороший корабель і команда були в загрозі

А пізніше тієї ночі, коли вогні зникли з поля зору

Сталася аварія "Едмунда Фіцджеральда".

Хтось знає, куди йде любов Божа

Коли хвилі перетворюють хвилини на години?

Усі шукачі кажуть, що вони зробили б Whitefish Bay

Якби вони залишили позаду ще п’ятнадцять миль

Вони могли розділитися або перекинутися;

Можливо, вони прорвалися і взяли воду

І все, що залишилося, — це обличчя й імена

Про дружин, синів і дочок

Озеро Гурон котиться, Верхнє співає

У кімнатах її особняка з крижаною водою

Старий Мічиган кипить, як мрії юнака;

Острови та затоки призначені для спортсменів

А далі нижче озера Онтаріо

Бере те, що може надіслати їй озеро Ері

І залізні човни ходять, як все знають моряки

Згадуються листопадові бурі

У затхлій старій залі в Детройті вони молилися

У «Соборі морських моряків»

Церковний дзвін дзвонив, поки не пролунав двадцять дев’ять разів

Для кожного чоловіка Едмунда Фіцджеральда

Легенда живе від Чіппеви вниз

Велике озеро, яке вони називають Гітче Гумі

«Найвища, — казали вони, — ніколи не віддає її мертвої

Коли рано прийдуть листопадові шторми!»