The King Of Asine - Varathron

We looked all morning around the castle

Starting from the shaded side,

There where the sea

Green and without luster — breast of a slain peacock.

Received us like time without an opening in it

Veins of rock dropped down from high above

Twisted vines, naked, many — branched, coming alive!!!

Hollow in the light

Like a dry jar in dug earth

At the water’s tough, while the eye following them

Struggled to escape the tiresome rocking,

Losing strength continually

On the sunny side a long open beach

And the light striking diamonds on the huge walls.

No living thing, the wild doves gone

And the king of Asine, whom we’ve been

Trying to find for two years now,

Unknown, forgotten by all, even by homer,

Only one word in the Iliad and that uncertain,

Thrown here like the gold burial mask

You touched it, remember it’s sound?

Hollow in the light

Like a dry jar in dug earth

The same sound that our oars make in the sea

The king of Asine, a void under the mask

Everywhere with us, everywhere with us,

Under a name: «Ασιυην τε… Ασ

ιυην τε… «And his children statues and his desires

The fluttering of birds, and the wind

In the gaps between his thoughts,

And his ships anchored in a vanished port,

Under the mask… a void!!!

Behind the large eyes the curved lips, the curls

Carved in relief on the gold cover

Of our existence!!!

A dark spot that you see traveling like a fish

In the dawn calm of the sea.

A void everywhere with us

And the bird that flew away last winter

With a broken wing a bode of life,

And the young woman who left to play

With the dogteeth of summer,

And the soul that sought the lower world

Squeaking, and the country like a large

Plane — leaf swept a long by the torrent

Of the sun with the ancient monuments

And the contemporary sorrow… sorrow!!!

Shield bearer, the sun climbed warring

And from the depths of the cave

A startled bat, hit the light

As an arrow hits a shield:

«Ασιυην τε… Ασιυ&#

ην τε…»

Could that be the king of Asine.

And the poet lingers, looking at the stones,

And asks himself, does there really exist

Among these ruined lines, edges, points,

Hollows and curves, does there really exist

Here where one meets the path of rain,

Wind and ruin, does there exist

The movement of the face, shape of the

Tenderness!!!

Of those who’ve shrunk so strangely

In our lives,

Those who remained the shadow of waves

And thoughts with the seas boundlessness,

Or perhaps no, nothing is left but the weight,

The nostalgia for the weight of

A living existence!!!

Shield bearer, the sun climbed warring,

And from the depths of the cave

A startled bat, hit the light

As an arrow hits a shield:

«Ασιυην τε… Ασιυ&#

ην τε…»

Could that be the king of Asine!!!

There where we now remain unsubstantial

Bending like the branches of a

Terrible willow — tree heaped in?

Permanent despair

While the yellow current slowly

Carries down rushes up — rooted

In the mud??

image of a form that

The sentence??

to everlasting bitterness

Has turned to marble the poet a void!!!

Behind the large eyes the curved lips

The curls, carved in relief on the

Cold cover of our existence!!!

A dark spot that you see

Traveling like a fish

In the dawn calm of the sea.

A void everywhere with us

And the bird that flew away last winter

With a broken wing abode of life.

We’ve been searching for so carefully

On this acropolis

Sometimes toughing with our fingers

His touch upon the stones.

The king of Asine, a void under the mask

Everywhere with us, everywhere with us,

Under a name:

«Ασιυην τε… Ασιυ&#

ην τε…»

And his children statues and

His desires the fluttering

Of birds!!!

Shield bearer, the sun climbed warring,

And from the depths of the cave,

A startled bat, hit the light

As an arrow hits a shield:

«Ασιυην τε… Ασιυ&#

ην τε…»

Gould that be the king of Asine!!!

King of Asine, king of Asine!!!

The King Of Asine Sözleri, AkorMerkezi.com'da yayınlanmıştır.

Весь ранок ми розглядали замок

Починаючи з затіненої сторони,

Там де море

Зелені й без блиску — груди вбитого павича.

Прийняв нас як час без відкриття

Кам’яні жили впали згори

Скручені лози, голі, багато — гіллясті, оживають!!!

Порожній у світлі

Як сухий глек у викопаній землі

У вода жорстка, а око слідкує за ними

Намагався втекти від виснажливого погойдування,

Постійно втрачає сили

На сонячній стороні довгий відкритий пляж

І яскраві діаманти на величезних стінах.

Жодної живої істоти, диких голубів немає

І король Асіни, яким ми були

Два роки намагаюся знайти,

Невідомий, забутий всім, навіть Гомером,

Лише одне слово в Іліаді і те непевне,

Кинули сюди, як золоту похоронну маску

Ти торкнувся його, пам’ятаєш, це звук?

Порожній у світлі

Як сухий глек у викопаній землі

Той самий звук, який видають наші весла в морі

Король Асіни, порожнеча під маскою

Усюди з нами, всюди з нами,

Під ім’ям: «Ασιυην τε… Ασ

ιυην τε… «І статуї його дітей, і його бажання

Тріпотіння птахів і вітер

У проміжках між його думками,

І його кораблі стояли на якорі в зниклому порту,

Під маскою... порожнеча!!!

За великими очима вигнуті губи, кучері

Рельєфно вирізане на золотій обкладинці

нашого існування!!!

Темна пляма, яку ви бачите, подорожуючи, як риба

У світанковому тиші моря.

З нами скрізь порожнеча

І пташка, що відлетіла минулої зими

Зі зламаним крилом - суть життя,

І молода жінка, яка пішла грати

З зубами літа,

І душа, що шукала нижнього світу

Скрипить, а країна як велика

Літак — листочок, пронесений потоком

Сонця з пам’ятниками старовини

А сучасне горе... горе!!!

Щитоносець, сонце піднялося воююче

І з глибини печери

Перелякана кажана, вдарила світло

Коли стріла влучає об щит:

«Ασιυην τε… Ασιυ&#

ην τε…»

Чи міг це бути король Асіни.

А поет затримується, дивлячись на каміння,

І запитує себе, чи існує насправді

Серед цих зруйнованих ліній, країв, точок,

Улоговини та вигини, чи існують насправді

Тут, де зустрічається шлях дощу,

Вітер і руїна, чи існують

Рух обличчя, форма

Ніжність!!!

З тих, хто так дивно зменшився

У нашому житті,

Ті, хто залишився тінню хвиль

І думки з морями безмежність,

Або, можливо, ні, нічого не залишилося, крім ваги,

Ностальгія за вагою

Живе існування!!!

Щитоносець, сонце піднялося воююче,

І з глибини печери

Перелякана кажана, вдарила світло

Коли стріла влучає об щит:

«Ασιυην τε… Ασιυ&#

ην τε…»

Чи міг це бути король Асіни!!!

Там, де ми зараз залишаємося неістотними

Згинаючись, як гілки a

Страшна верба — дерево навалено?

Постійний відчай

Поки жовтий струм повільно

Несе вниз кидається вгору — вкорінюється

У багнюці??

зображення форми, що

Речення??

до вічної гіркоти

Перетворив мармур поета в пустоту!!!

За великими очима вигнуті губи

Локони, вирізані рельєфно на

Холодна кришка нашого існування!!!

Темна пляма, яку ви бачите

Подорожувати, як риба

У світанковому тиші моря.

З нами скрізь порожнеча

І пташка, що відлетіла минулої зими

Зі зламаним крилом обитель життя.

Ми так обережно шукали

На цьому акрополі

Іноді важко пальцями

Його дотик до каменів.

Король Асіни, порожнеча під маскою

Усюди з нами, всюди з нами,

Під ім’ям:

«Ασιυην τε… Ασιυ&#

ην τε…»

І його діти статуї і

Його бажання пурхають

Про птахів!!!

Щитоносець, сонце піднялося воююче,

І з глибини печери,

Перелякана кажана, вдарила світло

Коли стріла влучає об щит:

«Ασιυην τε… Ασιυ&#

ην τε…»

Чи це був король Асіни!!!

Король Асіни, цар Асіні!!!

Король Асін Созлері, AkorMerkezi.com'da yayınlanmıştır.