Son of the Moon (Act II) - Varathron

The memories shift fast

Into the labyrinth of your mind

As you have forgotten the past

Oh!

Son of the sky and the moon

Look upon the beauty of the red sky

Through the cyclones of hate

When the ruins long for the lost grandeurs (Lost grandeurs)

The mourning, the fear, the passion

All those who made you strong

When the fire and steel created the world

You lived and reigned upon, (once)

You trampled on it Oh!

Son of the sky and the moon

The memories swift fast

Into the labyrinth of your mind

As you have forgotten the past

Oh!

Son of the sky and the moon

You who spilled the blood of innocents

Upon your feet, along with tears and woe

Your fixed glance is fading away

Into the horizon, as a sunbeam in the rain

You remember and your heart tightens from pain

For the forgotten times of glory

The hatred (your symbol), the fear your motive

Oh!

Son of the sky and the moon

Destruction, she who gave birth to you

And replaced, your heart with frozen stone

Do not await deliverance from the priests of the temple of Amon

Who once you engulfed in flames

Only malice and curses, that fear the night as thunder

«Glory to thee who resurrects you

Спогади швидко змінюються

У лабіринт вашого розуму

Як ви забули минуле

Ой!

Син неба й місяця

Подивіться на красу червоного неба

Через циклони ненависті

Коли руїни прагнуть втраченої величі (Lost grandeurs)

Траур, страх, пристрасть

Всі ті, хто зробив тебе сильним

Коли вогонь і сталь створили світ

Ти жив і царював (колись)

Ви топтали це О!

Син неба й місяця

Спогади стрімко пролітають

У лабіринт вашого розуму

Як ви забули минуле

Ой!

Син неба й місяця

Ви, що пролили кров невинних

На твоїх ногах разом зі сльозами і горем

Ваш зупинений погляд зникає

У горизонт, як сонячний промінь під дощем

Згадуєш, і серце стискається від болю

За забуті часи слави

Ненависть (ваш символ), страх ваш мотив

Ой!

Син неба й місяця

Знищення, та, що народила вас

І замінив твоє серце замерзлим каменем

Не чекайте визволення від жерців храму Амона

Кого колись ти охопив полум’ям

Лише злоба та прокльони, що бояться ночі, як грому

«Слава Тобі, що воскрешаєш тебе