A Vision Of A Nameless Soul - Varathron

Far from the eternal horizons

Far from the gates of sleep

Guarded by unspeakable demons

(Where) I lived endless lives

(Where) I beheld the pale moon of sorrow

(Where) my agony ran away like a howl out of my mouth

(Where) my eyes were petrified by fear!

I roam for centuries over the vast oceans

Under the fierce black clouds

Torn by lightnings and thunders

I saw the eternal kingdoms rose!!!

I ran like a wolf

Under enormous trees of primordial forests

Where the leaves rustling

Cause a strange chill

Knowing that sometime it will appear

You feel its shadow and its grotesque sight

You are like a hunted animal

At the mercy of the ruthless predator!!!

I traveled over snowy mountains

I was hearing screaming of pleasure and terror

When the night covered them and the sky

As a sweet lover, kissed their peaks

I crossed dead rivers

And out of cursed lakes — I saw!!!

— life!!!

I walked into vast deserted palaces

In endless chambers

I scrutinize occult frescoes

My tear was petrified by looking

At strange figures!!!

Everlasting melancholy, everlasting loneliness

Everlasting pain, everlasting blasphemy!

I saw life rose from the water

I saw the truth i didn’t wish to know!!!

I heard hysterical cries

Of invisible demons

Rose out of deep green swamp

In the vertigo of eternity

How insuperable is my spirit’s sin

How huge the size of my condemnation

No salvation I can find

I couldn’t even remember

I couldn’t even describe

I wish I could die — to forget -!!!

Everlasting melancholy, everlasting loneliness

Everlasting pain, everlasting blasphemy!!!

Далеко від вічних горизонтів

Далеко від воріт сну

Охороняється невимовними демонами

(Де) Я прожив нескінченні життя

(Де) Я бачив блідий місяць скорботи

(Куди) моя агонія втекла, як виття з моїх уст

(Де) мої очі скам’яніли від страху!

Я століттями блукаю над безмежними океанами

Під лютими чорними хмарами

Розірваний блискавками й громами

Я бачив, як вічні царства піднялися!!!

Я бігав, як вовк

Під величезними деревами пралісів

Де шелестить листя

Викликати дивний озноб

Знаючи, що колись це з’явиться

Ви відчуваєте його тінь і його гротескне видовище

Ви наче тварина, на яку полювали

На ласку безжального хижака!!!

Я мандрував засніженими горами

Я чув крики задоволення та жаху

Коли ніч закрила їх і небо

Як любитель солодкого, цілував їхні вершини

Я переплив мертві річки

І з проклятих озер — я бачив!!!

— життя!!!

Я зайшов у величезні безлюдні палаци

У нескінченних кімнатах

Я вивчаю окультні фрески

Моя сльоза скам’яніла від погляду

У дивних цифрах!!!

Вічна меланхолія, вічна самотність

Вічний біль, вічне богохульство!

Я бачив, як життя піднялося з води

Я бачив правду, яку не хотів знати!!!

Я почула істеричні крики

Невидимих ​​демонів

Піднявся з насиченого зеленого болота

У запамороченні вічності

Як непереборний гріх мого духу

Який великий розмір мого осуду

Я не можу знайти порятунку

Я навіть не міг пригадати

Я навіть не міг описати

Я б хотіла померти — забути –!!!

Вічна меланхолія, вічна самотність

Вічний біль, вічне богохульство!!!