Les évadés - 113, OGB, Rohff

''Heu, appel à toutes les unités

On recherche quatre évadés d’un quartier chaud de Vitry sur Seine

Description: deux négros, deux beurs

Je répète: deux négros, deux beurs

Ils sont prêts à tout

Pour eux, il n’y a ni barrières, ni barreaux, ni frontières

Donc on quadrille le terrain et s’il faut, on lâche les chiens

Attention ils sont armés et dangereux !''

Pour des jours meilleurs

Je fais mon premier pas à l’extérieur

Tension supérieure

Je reste à la hauteur avec la mort comme peur

Tragique destin, faut comprendre

Même si les keufs m’ont cramé

Sache que jamais j’irais me rendre

Nos frères d’Afrique ont organisé notre fuite

Mais il y a une couille

Y’a poursuite derrière moi

S’agrippe un tas de flics

Faut que j’assume, y’a pas à chier, y’a pas à discuter

Le jour où on m’a bouclé

C’est comme si on m’avait amputé

Enculé si j’avais pu, je vous aurais tous brûlé

Mais je ne pense qu'à les semer

Mon heure n’a pas encore sonné

Différentes péripéties

Je suis comme un gibier dans la nature

Je cavale et rase les murs

Je cherche un endroit sûr

Peu à peu j’esquive ces ordures

J’vais plus loin que la censure putain d’envergure

C’est bien moi RIM-K, la pourriture

J’arrive au QG malheureusement de partout je saigne

J’ai brisé les chaînes

Pour ma patrie, Vitry sur Seine

Putain tricard, traqué

Tête mise à prix, tête fichée

Recherché, en vain dans tout le pays

Des évadés, 113 présumé dangereux

Tu m’coupes la route, c’est bouillant

On ouvre le feu

Malheureusement c’est reparti en couille

Pas l’temps de s’lamenter

Va falloir faire preuve de débrouille

Faut surtout pas s’faire attraper

On vit chacun de notre côté

Un seul but, une cité

Pénétrer dans une cage d’escalier

Pour observer leurs gestes et faits

Agir comme des évadés

Surveillé de prés par les condés

Cette fois décidé, les points fermés

Agissant les yeux fermés

À matraquer puis menotter un gamin

Lui faire la hagra au commissariat jusqu’au lendemain

De toute façon, on n’y peut rien

Il faut comprendre, il faut apprendre

Qu’il n’existe pas d’choix en commun

Pour faire face à son propre destin

J’continue ma route la démarche lente et méfiante

La peur d'être identifié par des voisins me hante

Mes potos me manquent déjà

Et personne n’est prêt à m’affirmer

Qu’ils n’sont pas de retour au card-pla déjà

Aux grands mots, les grands moyens

J’interviens, 113 rue Camille Groult

Quand il le faut c’est là où j’serais présent sur l’terrain

Soldat en cavale qu’en a marre des cellules

Marre des promenades la justice, je l’encule

Me sentir on prend en otage en mal je m'évade

Pour mes assoc' mènent un escapade

Je fais sauter le grillage

Je marche en zig-zag carrière fusillade

Devant moi la liberté c’n’est pas un mirage

Je revois enfin l’paysage

Ça fait temps d’année que j’rêve de vivre ces images

Situation critique

La scène aussi hardcore que cette musique

Mon cœur bat trop vite

Mon corps fatigue j’casse ma pipe

Faut que j’fasse le vide

Nique sa mère, les remords

Faut pas que je m’endorme parce que le sommeil

C’est le cousin de la mort

Ennemi public comme Jacques Mesrines

Anti fanatique, je m’instruis

Pour mieux fuck le système

Je re-ti, j’arrive au QG

Faut qu’je m’arrache d’ici à tous prix

Je suis sur qu'à cette heure-ci

Mon nom est signalé de son-pri à Roissy

Des comptes à régler, un procureur à schlasser

Des mecs à effacer

Une mère embrasse, avant de trépasser

Putain tricard, traqué

Tête mise à prix, tête fichée

Recherché en vain dans tout le pays

Des évadés, 113 présumé dangereux

Tu m’coupes la route, c’est bouillant

On ouvre le feu

On s'était juré qu’on se retrouverait

À la vie, à la mort décor prison

Quatre murs ça pue la mort

Évadé, j’ai réussi

Maintenant, j’suis dehors

Marche avec un œil dans l’dos

Quelque soit mon sort

Je vois que tout à changer

Les rues ne sont plus les mêmes

J’cours à travers la ville

Banlieue sud, Vitry sur Seine

Sirène police, c’est aussi cramé qu’avant

Me demande bien si mes gars sont aussi dans les temps

Chrono quatre heures

C'était R.D.V.

au ghetto

Nom d’code 113 pour sauver sa peau

Et c’est reparti A.P. dit l’affranchi

Je repense aux gueules qu’on a cassé

Et ces murs qu’on a franchit

Finis les parloirs, les cantines et la gamelle

La sale gueule des matons

Qu’a quatre heures du mat' te réveille

Puis j’dédicace ce morceau

À tous les évadés d’France

Pénitencier d’merde

Qu’a voulu baiser mon adolescence

Putain tricard, traqué

Tête mise à prix, tête fichée

Recherché en vain dans tout le pays

Des évadés, 113 présumé dangereux

Tu m’coupes la route, c’est bouillant

On ouvre le feu

''О, дзвоніть до всіх підрозділів

Ми шукаємо чотирьох втікачів із кварталу червоних ліхтарів Вітрі-сюр-Сен

Опис: два негри, два араби

Повторюю: два негри, два араби

Вони готові на все

Для них немає ні бар’єрів, ні бар’єрів, ні кордонів

Таким чином, ми вирівнюємо землю і, якщо потрібно, відпускаємо собак

Стережіться, вони озброєні й небезпечні!»

Для кращих днів

Я роблю свій перший крок на вулицю

Верхня напруга

Я стою зі смертю, як страх

Трагічна доля, треба зрозуміти

Хоча копи мене спалили

Знай, що я ніколи не здамся

Наші брати в Африці організували нашу втечу

Але є м'яч

За мною погоня

Візьміть купу копів

Мушу припустити, нема чого сратися, нема що обговорювати

День, коли мене закрили

Мене ніби ампутували

Якби я міг, я б спалив вас усіх

Але все, про що я думаю, — це розкидати їх

Мій час ще не настав

Різні пригоди

Я як гра в дикій природі

Я катаюся і обіймаю стіни

Шукаю безпечне місце

Потроху я ухиляюся від цього сміття

Я йду далі, ніж біса велика цензура

Це я RIM-K, гниль

На жаль, я прибуваю до штаб-квартири звідусіль, де я стікаю кров’ю

Я порвав ланцюги

Для моєї країни Вітрі-сюр-Сен

Проклята трикарта, вислідували

Голову наділи нагороду, голову застрягли

Безуспішний пошук по всій країні

Втікачі, 113 вважаються небезпечними

Ти відрізав мене, жарко

Відкриваємо вогонь

На жаль, все повернулося до куль

Немає часу скаржитися

Треба бути винахідливим

Перш за все, не бути спійманим

Ми живемо кожен по-своєму

Одна ціль, одне місто

Вхід на сходову клітку

Спостерігати за їхніми жестами та вчинками

Поводьтеся як втікачі

Уважно спостерігали поліцейські

Цього разу вирішили, пункти закрилися

Дія із закритими очима

Вдарити, а потім надягти на дитину наручники

Дайте йому хагра в поліцейській дільниці до наступного дня

У будь-якому випадку, ми нічого не можемо з цим вдіяти

Треба розуміти, треба вчитися

Що спільного вибору немає

Щоб зустріти власну долю

Я продовжую свою подорож повільним і обережним кроком

Мене переслідує страх бути впізнаним сусідами

Я вже сумую за друзями

І ніхто не готовий мене стверджувати

Що вони вже не повернулися до картки

Великими словами, великі засоби

Я втручаюся, 113 rue Camille Groult

Коли це необхідно, я буду присутній на землі

Солдат на бігу набридли камерами

Я втомився від правосуддя, і я її дошкуляю

Відчуваючи, що я заручник зла, я тікаю

Для моїх однодумців ведуть втечу

Я прориваю паркан

Я ходжу в зигзагоподібної кар’єрної перестрілки

Переді мною свобода не міраж

Нарешті я знову бачу пейзаж

Давно я мріяв жити цими образами

Критична ситуація

Сцена така ж хардкорна, як ця музика

Моє серце б’ється занадто швидко

Моє тіло втомлено, я ламаю трубу

Я повинен очистити свій розум

До біса його мати, докори сумління

Я не повинен заснути, тому що сплю

Це двоюрідний брат смерті

Громадський ворог, як Жак Мерін

Антифанатик, я виховую себе

Щоб краще виїбати систему

Я повторюю, я приходжу до штабу

Я повинен за всяку ціну відірватися звідси

Я впевнений в цю годину

Моє ім'я повідомляється від син-прі до Руассі

Рахунки звести, прокурор до schlasser

Хлопці стерти

Мати цілує перед смертю

Проклята трикарта, вислідували

Голову наділи нагороду, голову застрягли

Марно шукали по всій країні

Втікачі, 113 вважаються небезпечними

Ти відрізав мене, жарко

Відкриваємо вогонь

Ми поклялися, що зустрінемося знову

Оформлення в'язниці життя і смерті

Чотири стіни смердять

Втік, я встиг

Тепер я на вулиці

Ходіть одним оком у спині

Якою б не була моя доля

Я бачу, що все змінюється

Вулиці не ті

Я біжу містом

Південне передмістя, Вітрі-сюр-Сен

Поліцейська сирена, вона так само згоріла, як і раніше

Цікаво, чи мої хлопці теж вчасно

Хроно чотири години

Це був Р.Д.В.

в гетто

Кодове ім'я 113, щоб врятувати його шкіру

Ось ми знову йдемо А.П., каже вільновідпущенник

Я згадую обличчя, які ми зламали

І ці стіни, які ми перетнули

Більше ніяких салонів, їдалень і миски

Брудний рот охоронців

Що о четвертій годині ранку вас будить

Тоді я присвячую цей трек

Усім втікачам із Франції

Чортовий пенітенціарний заклад

Що хотіла моя підліткова ебать

Проклята трикарта, вислідували

Голову наділи нагороду, голову застрягли

Марно шукали по всій країні

Втікачі, 113 вважаються небезпечними

Ти відрізав мене, жарко

Відкриваємо вогонь