Время - 10AGE

Серые лица, тихие города

Время — дорога, что тянет в никуда

Наша судьба всего лишь надпись на скале

И я уверен, я исправлю ее, просто мне поверь

Уходят годы на века

И где-то там наша река

Что потерялась в море черном без огней

Я отпустил ее будто бумажный змей

И полетела по ветрам

В самую, в самую, в самую колыбель

Я отпускаю всю что придержал

В прожженной шишкой голове

Давай забудем все что налегло

Среди заброшенных дорог, жилых домов

Я отпустил и мне стало сразу на душе легко, легко, легко

Легко

Вопрос не скромный

И все летят, летят, летят

Будто на скорой,

А мы снова и снова и снова

Опускаем водный

Пока годы летят, летят

Будто на скорой,

А мы снова опускаем и отпускаем

Дальше будет поцелуй

Дальше будет то что ты не сможешь мне точно сказать

Дальше будет то что будет

То что было не вернуть уже и не соврать

Тебя расслабил канабис

Мимо тебя несется жизнь

День за днем, день за днем

Семья, работа год за годом, год за годом

И так по новой до конечной все летит

В тар-та-ра-ры

В тар-та-ра-ры

Летят все дни

Что без прикола сожжены

Давай просто забудем их

Забудем их

Вопрос не скромный

И все летят, летят, летят

Будто на скорой,

А мы снова и снова и снова

Опускаем водный

Пока годы летят, летят

Будто на скорой,

А мы снова опускаем и отпускаем

Сірі особи, тихі міста

Час – дорога, що тягне в нікуди

Наша доля лише напис на скелі

І я впевнений, я виправлю її, просто мені повір

Йдуть роки на віки

І десь там наша річка

Що загубилася в чорному морі без вогнів

Я відпустив її ніби паперовий змій

І полетіла за вітрами

У саму, саму, саму колиску

Я відпускаю всю що притримав

У пропаленій шишкою голові

Давай забудемо все, що налягло

Серед занедбаних доріг, житлових будинків

Я відпустив і мені стало одразу на душі легко, легко, легко

Легко

Питання не скромне

І всі летять, летять, летять

Неначе на швидкій,

А ми знову і знову і знову

Опускаємо водяний

Поки роки летять, летять

Неначе на швидкій,

А ми знову опускаємо та відпускаємо

Далі буде поцілунок

Далі буде те, що ти не зможеш мені точно сказати

Далі буде те, що буде

Те, що було не повернути вже і не збрехати

Тебе розслабив канабіс

Повз тебе мчить життя

День за днем, день за днем

Сім'я, робота рік у рік, рік у рік

І так по новій до кінцевої все летить

У тар-та-ра-ри

У тар-та-ра-ри

Летять усі дні

Що без приколу спалено

Давай просто забудемо їх

Забудемо їх

Питання не скромне

І всі летять, летять, летять

Неначе на швидкій,

А ми знову і знову і знову

Опускаємо водяний

Поки роки летять, летять

Неначе на швидкій,

А ми знову опускаємо та відпускаємо