Лень - Звуки Му

Я бы мог ходить по городу,

Но ходить мне лень

Я лежу на диване и думаю про деньги

Которые дашь ты мне в долг

Я люблю свой дом,

Но любить мне лень

Твой дом, где ты прячешь деньги

Которые дашь ты мне в долг

Ги, которые дашь ты мне в долг

Я люблю телефонный звонок,

Но мне лень

Звонить тебе попросить эти деньги

Которые дашь ты мне в долг

Ги, которые дашь ты мне в долг

Я люблю маму,

Но папу мне лень

Папа дает мне каждый деньги

Которые дашь ты мне в долг

Ги, которые дашь ты мне в долг

Я люблю вообще-то женщин,

Но любить мне лень

Потому что у женщин нету день-

-ег-ег-ег чтобы дать мне в долг

-ег-ег-ег чтобы дать мне в долг

В старом областном городе еще жива старуха, которая дружила со второй женой Есенина.

Старуха до сих пор не знает, что Есенин —

великий поэт, что в тот день, когда она познакомилась с Есениным, он написал «Не жалею, не зову, не плачу…».

Она с усилием морщится и сухо говорит чужим голосом: «Я совсем не помню, чтобы Зинка, еще до их развода, что-то говорила мне про него».

И она права.

Кому какое

дело кто поэт, а кто неизвестно кто…

Я би міг ходити по городу,

Але ходити мені ліньки

Я лежить на дивані і думаю про гроші

Які даси ти мені в борг

Я люблю свій будинок,

Але любити мені лінь

Твій дім, де ти ховаєш гроші

Які даси ти мені в борг

Гі, які даси ти мені в борг

Я люблю телефонний дзвінок,

Але мені лінь

Дзвонити тобі попросити ці гроші

Які даси ти мені в борг

Гі, які даси ти мені в борг

Я люблю маму,

Але татові мені ліньки

Тато дає мені кожен гроші

Які даси ти мені в борг

Гі, які даси ти мені в борг

Я люблю взагалі-то жінок,

Але любити мені лінь

Тому що у жінок немає день-

-ег-ег-ег щоб дати мені в борг

-ег-ег-ег щоб дати мені в борг

У старому обласному місті ще жива стара, яка дружила з другою дружиною Єсеніна.

Стара досі не знає, що Єсенін—

великий поет, що в той день, коли вона познайомилася з Єсеніним, він написав «Не шкодую, не кличу, не плачу ...».

Вона із зусиллям морщиться і сухо говорить чужим голосом: «Я зовсім не пам'ятаю, щоб Зінка, ще до їхнього розлучення, щось говорила мені про нього».

І вона права.

Кому яке

справа хто поет, а хто невідомо хто…