Снегопад - Звери

Вдоль модных магазинов и длинных лимузинов

Ушла ты в эту зиму, шепнула: «Тороплюсь!».

Ты прыгнула в машину, ты, как всегда, спешила,

Ты всё сама решила, но я тебя люблю!

И отпадный снегопад здесь ни в чём не виноват.

Ты ушла, ушла, ушла, ушла, ушла...

И в транзисторе пурга, и с тобой снега, ага,

И метель в моей постели, бла-бла-бла!

На миг пустыми стали дороги, магистрали,

И модные детали — ну что ты в них нашла?

Ты превратилась в стужу, а я уже простужен,

Черчу в замёрзших лужах сплошное бла-бла-бла!

И отпадный снегопад здесь ни в чём не виноват.

Ты ушла, ушла, ушла, ушла, ушла...

И в транзисторе пурга, и с тобой снега, ага,

И метель в моей постели, бла-бла-бла!

Пусть ленты серпантина запутают витрины,

Следы твоих ботинок я, всё-таки, найду!

И под окном в сугробе пишу: любовь до гроба!

Остановите глобус, минуту, я сойду!

И отпадный снегопад здесь ни в чём не виноват.

Ты ушла, ушла, ушла, ушла, ушла...

И в транзисторе пурга, и с тобой снега, ага,

И метель в моей постели, бла-бла-бла!

И отпадный снегопад здесь ни в чём не виноват.

Ты ушла, ушла, ушла, ушла, ушла...

И в транзисторе пурга, и с тобой снега, ага,

И метель в моей постели, бла-бла-бла!

И отпадный снегопад здесь ни в чём не виноват.

Ты ушла, ушла, ушла, ушла, ушла...

И в транзисторе пурга, и с тобой снега, ага,

И метель в моей постели, бла-бла-бла!

Вздовж модних магазинів та довгих лімузинів

Пішла ти цієї зими, шепнула: «Поспішаю!».

Ти стрибнула в машину, ти, як завжди, поспішала,

Ти сама вирішила, але я тебе люблю!

І сніговий сніг тут ні в чому не винен.

Ти пішла, пішла, пішла, пішла, пішла...

І в транзисторі завірюха, і з тобою снігу, ага,

І хуртовина в моєму ліжку, бла-бла-бла!

На мить порожніми стали дороги, магістралі,

І модні деталі – ну що ти в них знайшла?

Ти перетворилася на холоднечу, а я вже застуджений,

Черчу в замерзлих калюжах суцільне бла-бла-бла!

І сніговий сніг тут ні в чому не винен.

Ти пішла, пішла, пішла, пішла, пішла...

І в транзисторі завірюха, і з тобою снігу, ага,

І хуртовина в моєму ліжку, бла-бла-бла!

Нехай стрічки серпантину заплутають вітрини,

Сліди твоїх черевиків я все-таки знайду!

І під вікном у кучугурі пишу: любов до труни!

Зупиніть глобус, хвилину, я зійду!

І сніговий сніг тут ні в чому не винен.

Ти пішла, пішла, пішла, пішла, пішла...

І в транзисторі завірюха, і з тобою снігу, ага,

І хуртовина в моєму ліжку, бла-бла-бла!

І сніговий сніг тут ні в чому не винен.

Ти пішла, пішла, пішла, пішла, пішла...

І в транзисторі завірюха, і з тобою снігу, ага,

І хуртовина в моєму ліжку, бла-бла-бла!

І сніговий сніг тут ні в чому не винен.

Ти пішла, пішла, пішла, пішла, пішла...

І в транзисторі завірюха, і з тобою снігу, ага,

І хуртовина в моєму ліжку, бла-бла-бла!