SKR - Zoé

Con tus sonrisas de color, pintaba melodías en el aire

Una fragancia de dolor me hizo tocar eso que era inmutable, uuh

Borré mi historia personal con un ventilador dimensional

Y reinicié mi corazón pa' ver si podía volverme a querer

Siempre fuiste tú

La luz de mi ser, estrella del alba

Oh, mi sol, no me voy a rendir

Tengo que luchar por la esperanza del amor

Con las membranas de tu olor me construí castillos de venganza

Escarbé en la almohada con furor, buscando restos de una bella infancia, uuh

Un mágico fulgor se reposa en mi muladar del tímpano

Misántropa estrambótica, retórica de frágil juventud

Siempre fuiste tú

La luz de mi ser, estrella del alba

Oh, mi sol, y no me vo' a rendir

Tengo que luchar por la esperanza del amor

Amor horror, humano error haber caído en la tentación

Amor horror, profundo error haber caído presa del temor

Me haces falta tú

Hermosa mujer, estrella del alba

Oh, mi sol, me siento morir

Tan lejos de mí, nada es para siempre

Qué soledad, maldita ansiedad

No es vanidad de espíritu

Será la oscura noche del alma

Será la ruta que me lleva a ti

Tranquilidad, vulnerabilidad

Todo lo que fui se queda aquí

Destellos de luz, tristeza infernal

Canciones de amor, de compasión

Siempre traté de darte lo mejor

Pero soy un perfecto idiota

Твоїми кольоровими посмішками я малював мелодії в повітрі

Аромат болю змусив мене доторкнутися до того, що було незмінним, ух

Я стер свою особисту історію за допомогою розмірного віяла

І я перезапустив своє серце, щоб побачити, чи зможу я знову полюбити себе

Це завжди був ти

Світло моєї істоти, ранкова зоря

О, сонечко моє, я не здамся

Я повинен боротися за надію на кохання

Мембранами твого запаху я будував собі замки помсти

Я несамовито копався в подушці, шукаючи сліди прекрасного дитинства, ух

Чарівне сяйво спочиває на моїй барабанній вигрібній ямі

Химерний мізантроп, риторика тендітної молоді

Це завжди був ти

Світло моєї істоти, ранкова зоря

Ой, сонечко моє, і я не здаюся

Я повинен боротися за надію на кохання

Любов жах, людська помилка впав у спокусу

Любов жах, глибока помилка стати жертвою страху

я сумую за тобою

Красива жінка, ранкова зірка

О, сонечко моє, мені хочеться померти

Так далеко від мене, ніщо не вічне

Яка самотність, проклята тривога

Це не марнославство духу

Це буде темна ніч душі

Це буде шлях, який приведе мене до вас

Спокій, вразливість

Усе, чим я був, залишається тут

Спалахи світла, пекельний смуток

Пісні про любов, співчуття

Я завжди намагався дати тобі найкраще

Але я повний ідіот